9-11 та 23 березня 2020 року у судовому комплексі Схіпхол, що поблизу Амстердаму, Гаазький окружний суд провів перші слухання у справі стосовно збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17 над Донбасом у липні 2014 року. Цей акт державного тероризму з боку РФ став причиною загибелі 289 людей, з яких 195 були громадянами Нідерландів. Початок розгляду справи MH17, без перебільшення, очікувала вся країна і весь світ. Ця подія докорінно сколихнула нідерландське суспільство та стала загальнонаціональною трагедією.

 

Предмет слухань

 

Цей судовий процес став результатом більш ніж п’яти років роботи міжнародної слідчої групи (JIT – Joint Investigation Team), до складу якої увійшло понад 50 представників з Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України. Однак проходить він в межах нідерландського законодавства. Це сталося внаслідок того, що під час засідання Ради Безпеки ООН, яке було скликано саме з цього приводу, відповідну ініціативу було заблоковано РФ, яка як постійний член цієї Ради має право вето таких рішень. Однак навіть в межах нідерландського судочинства, рішення суду у цій справі матиме фундаментальний вплив на міжнародний статус РФ та її очільника В.Путіна особисто.

 

Реконструкція ураження ракетою ЗРК «Бук-М1» літака рейсу МН17

 

Слідчими по справі було встановлено, що до збиття MH17 могли бути причетні приблизно 100 осіб. Всі ці люди відігравали активну роль у ланцюгу подій, що привів до катастрофи малайзійського лайнера. Наразі прокуратурою Нідерландів було висунуто обвинувачення чотирьом фігурантам, серед яких троє громадян РФ та один громадянин України:

 

• офіцеру ГРУ ГШ РФ Ігореві Гіркіну (Стрєлкову), на момент трагедії – «міністру оборони» «ДНР»;
• генерал-майору ГРУ ГШ РФ Сергієві Дубінському (Хмурому), на момент трагедії - командиру розвідки так званої «ДНР», якого підозрюють в організації збиття літака;
• ветерану російських ПДВ полковнику Олегові Пулатову (Гюрзі). Його підозрюють в організації перевезення «Бука» та охорони зони падіння уламків збитого літака;
• громадянину України Леонідові Харченку (Кроту), на момент трагедії – бойовику «сил самооборони Донецька».

Обвинувачені по справі МН17

 

Підозрюваним висунуті обвинувачення за ст. 168 Кримінального кодексу Нідерландів – навмисне знищення літака, санкціями якої передбачено ув’язнення від 15 років до довічного, в залежності від обставин скоєння злочину. А також за ст. 289 – умисне вбивство, якою передбачено ув'язнення до 20 років, або довічне.

 

Що відбулося на перших засіданнях?

 

Березневі слухання, як і передбачалося, проходили відкрито. Вперше на засіданні зібралися судді, прокуратура, адвокати, родичі та преса. Більш ніж через п'ять років після теракту було оголошено початок кримінальної справи.

 

Під час першої частини слухань - 9-11 березня, прокуратура заявила про підозру чотирьом вищезазначеним фігурантам щодо причетності до транспортування ракети «Бук», яка збила рейс MH17. На цій підставі прокуратура вважає їх відповідальними за вбивство 298 пасажирів.

 

Як і очікувалося, жоден із підозрюваних не з’явився в суді. Лише Олега Пулатова було представлено двома його адвокатами. Суд зачитав із матеріалів справи про всі заходи, що були вжиті нідерландською прокуратурою задля доведення до відома підозрюваних про дату початку судового процесу та суть обвинувачень, які були висунуті проти них. Прокуратура довела, що нею було вжито всіх необхідних заходів задля оповіщення підозрілих та суд постановив, що, оскільки підозрювані, не бажають бути присутніми на засіданні, судовий процес може продовжуватися без них.

 

Головуючий суддя кримінального суду по справі МН17 Гендрік Стейнгаюс

 

Суттєвою є позиція нідерландської прокуратури стосовно того, що підозрювані не повинні ховатися за воєнним правом. Оскільки «це була не звичайна військова операція. Бойових дій під офіційною юрисдикцією держави не було. Військові дії з боку «ДНР» не відповідали вимогам міжнародного воєнного права. Мали місце численні повідомлення про тисячі випадків мародерства, тортур, захоплення заручників та використання заборонених міжнародними угодами мін. Отже, прокуратура зазначили, що "Ми робимо висновок, що підозрювані не мають права на імунітет, як учасники бойових дій". Це означає, що четверо підозрюваних повинні бути судимі як звичайні цивільні особи.

 

Також той факт, що підозрювані не з’явилися, не означає, що вони зможуть уникнути відповідальності. «Кожен, хто сьогодні здається невловимим, може завтра предстати перед судом» зазначили представники прокуратури.

 

Також сторона обвинувачення заявила, що напад на MH17 відрізняється від інших схожих трагедій, адже ракета «Бук» ніколи не повинна була використовуватися на Сході України.

 

Міжнародна слідча група досі розслідує питання причетності членів екіпажу Буку та встановлює ланцюг командування, що веде до Російської Федерації. Але незважаючи на цей факт, позиція прокуратури полягає в тому, що цей процес може бути продовжений, оскільки «кримінальне провадження не є всебічною спробою створення історіографії».

 

На засіданні 10 березня 2020 року державна прокуратура надала короткий огляд стану розслідування: кого було допитано? Які існують докази у відео та аудіо форматі? Що було зроблено для встановлення чи ці зображення та записи розмов є справжніми, і чи не йде мова про маніпуляцію доказами? А також стосовно того, які заходи ще потрібно зробити у справі.

 

Найбільше враження справив жорсткий випад прокуратури проти Російської Федерації. Хоча РФ офіційно не є учасником цього процесу, але було визначено, що вона, тим не менш, має великий вплив на його перебіг. Хоча б на підставі того, що троє з чотирьох підозрюваних є громадянами РФ, яких вона відмовляється екстрадувати.

 

Представник прокуратури Тейс Бергер

 

Представник прокуратури Тейс Бергер заявив, що «оскільки деякі свідки побоюються за своє життя, в цьому кримінальному провадженні вони мають залишатися анонімними». На думку Бергера це й не дивно, оскільки спецслужби Російської Федерації очевидно причетні до конфлікту на Сході України, а також до низки вбивств за кордоном. Він також зазначив про те, що під час вивчення записів перемовин, в певних випадках мова йшла про «зелене світло» на чиюсь ліквідацію.

 

Але найвагомішою подією слід вважати свідчення, які надав свідок «M58». Мова йде про російського добровольця, який приєднався до сепаратистів і охороняв перехрестя у Сніжному на сході України 17 липня, в день катастрофи MH17 та поблизу місця катастрофи.

 

Він засвідчив, що спочатку сепаратисти виявили задоволення з приводу збиття літака, проте їх настрій змінився, коли виявилося що це був цивільний літак. Свідок також стверджує, що бачив пуск ракет та чув, що на місці були присутні російські військові та працівники ФСБ. Є відеозображення його допиту, на яких свідка зробили невпізнанним.

 

Державна прокуратура також зазначила, що РФ вдалася до «цинічною дезінформаційної кампанії». Малися на увазі різні сценарії, які росіяни висували останніми роками з приводу катастрофи MH17.

 

Наприклад, минулого тижня, у Twitter, який належить двом самопроголошеними «слідчим» з Росії та Нідерландів, раптово з’явилися пости, засновані на протоколах нарад Спільної слідчої групи. У цих протоколах нарад обговорюються сумніви щодо так званих метаданих деяких фотографій у матеріалах справи. Як заявили в прокуратурі: «Але того саме факту, що в тих же протоколах стверджується, що ці сумніви зараз зникли, у вказаних вище постах не зазначено». Суд підозрює, що документи були отримані російською розвідувальною службою ГРУ, можливо, внаслідок злому файлів малайзійської поліції, та були передані «слідчим», щоб поставити під сумнів слідство.

 

Адвокати обвинуваченого Олега Пулатова

 

В свою чергу нідерландські адвокати підозрюваного Олега Пулатова обрали досить дивовижну стратегію захисту. Вони розпочали свій виступ, зазначивши, що вони також вважають катастрофу MH17 трагедією. Але вони також додали: «Небезпека полягає не у самому пошуку істини як такої. Небезпека полягає у бажанні призначити винуватого та покарати його». Цілком очевидний російський наратив, що постійно поширюється ЗМІ РФ.

 

Адвокат Пулатова також повністю заперечив будь-яке відношення до катастрофи MH17. Він навіть дещо «розкрив карти» стосовно стратегії захисту. Вона полягає в тому, що існують питання, чому український повітряний простір ще був відкритим для цивільної авіації на момент катастрофи. Іншими словами: яким є ступінь відповідальності України у катастрофі?

 

Проте, прокуратура заявила, що ця справа саме не про це. Юристи родичів загиблих також зазначили, що слід в першу чергу зосередитись на винуватцях трагедії.

 

Родичі загиблих висловили задоволення тим, що державна прокуратура наважилася на такий жорсткий підхід до РФ. «Державна прокуратура вибила опору з під усієї дезінформації з боку російської сторони», - прокоментував голова Фонду катастрофи рейсу MH17 Піт Плуг. Він назвав дії прокурорів сміливими. «Державне обвинувачення сказало дуже багато про маніпулювання доказами, дезінформацію та загрозу свідкам".

 

Натомість адвокати Пулатова намагалися це парувати тим, що, мовляв, «Державна прокуратура обрала занадто різкий тон своїми заявами про небезпеку, яка загрожує свідкам. Вона робить це в присутності міжнародних ЗМІ. Що можна вдіяти, якщо Російська Федерація структурно поширює оманливу інформацію? Чому в такому випадку Нідерланди взагалі звертаються до РФ з проханням про співпрацю?"

 

Друга частина слухань, яка відбулася 23 березня 2020 року, була достатньо короткою через пандемію коронавірусу, яка поширюється Королівством Нідерланди. Кожну зі сторін (судді, прокуратура, захист, Рада родичів жертв тощо) представляла максимум одна людина. Окружний суд Гааги лише розглянув клопотання та запити, подані 9 та 10 березня і зазначив, що розгляд справи по суті продовжиться вже у червні 2020 року. Взагалі відмовитися від цього засідання і продовжити розгляд у червні суд не міг, оскільки це би порушило юридичну процедуру (є певні вимоги щодо часу розгляду запитів) та могло б завадити продовженню розгляду в червні. Тому суд оприлюднив свої рішення щодо попередніх запитів та їхні обґрунтування.

 

 

Запити, які розглянув суд, стосувалися переважно доступу до різно манітних документів та матеріалів слідства для різних сторін процесу. Зокрема, суд надав Раді родичів загиблих доступ до повних версій багатьох документів справи, які вони не мали права дивитися раніше. Щоправда, їм не дозволять копіювати ці документи, але юристи родичів загиблих матимуть право обговорювати їх зі своїми клієнтами. Запити сторін процесу щодо додаткових розслідувань суд розгляне пізніше. Водночас суд попросив усі сторони процесу по можливості повідомити до 8 червня, які саме додаткові розслідування вони проситимуть. Але обов'язкових дедлайнів суд не встановив.

 

Крім того, суд пропонує запровадити так званий «фазовий підхід» до розгляду справи, тобто розділити її на окремі фази. Але обговорити цю пропозицію 23 березня було неможливо, тому це питання теж перенесли на червень. Тоді ж суд вислухає всі можливі зауваження захисту і прокуратури. Засідання у справі в червня розпочнуть з виступу сторони захисту.

 

Підводячи риску під березневими засіданнями суду можна констатувати. Кримінальний процес по справі МН17 – розпочато. Ситуація на даний момент є достатньо обнадійливою, з точки зору прагнення нідерландської Феміди довести справу до логічного завершення. Поки суд триває згідно раніше визначеного плану. Дати судових засідань не переносяться. Тим не менш, ситуація з коронавірусом, а також, можливе, прагнення захисту затягнути процес, посилаючись на різні аргументі (ознайомлення з доказами, їх перевірка, тощо) може внести свої корективи в розвитку подальших подій. Тим не менш, є сподівання, що внутрішній тиск нідерландської громадськості, а також відповідальність суду призведуть до результату.

 

А поки процес триває.

 

Дмитро ДІТЮК-СНІЦАРЕНКО,

Спеціально для Defense Express

 

Публікації по темі:

 

#СПРАВА"МН-17". ХРОНІКА ЗАСІДАНЬ

 

СПРАВА МН-17. СТАРТ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

 

НАЗВАНІ ІМЕНА ГОЛОВНИХ ПІДОЗРЮВАНИХ У КАТАСТРОФІ РЕЙСУ МН17

 

ТРАГЕДИЯ С МН-17 И ЛОЖЬ КРЕМЛЯ. Ч.1

 

ТРАГЕДИЯ С МН-17 И ЛОЖЬ КРЕМЛЯ. Ч.2