Минулого тижня у Львові, у рамках польсько-українського стратегічного форуму, пройшли експертні дебати на тему «Геополітика, безпека, співпраця: після саміту НАТО», організовані Фондом «Центр досліджень Польща-Україна» та Міжнародним фондом «Відродження».
Метою даного заходу було обговорення важливих питаньв сфері регіональної геополітики і безпеки, вироблення рекомендацій для урядів Польщі та України. Defense Express пропонує читачам ознайомитись з окремими виступами українських та польських експертів на найбільш актуальні теми, які обговорювались в рамках даних експертних дебатів.
Для початку слід зазначити, що з боку України участь в дебатах взяли представники таких організацій як Національний інститут стратегічних досліджень, Центр дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва, Національна академія державного управління при Президенті України, Defense Express, Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння. З польського боку були представники Фонду «Центр досліджень Польща-Україна», Фонду «Відкритий діалог», Фонду «К.Пуласкoго», інформаційно-аналітичних порталів Biznesalert та Defence24.
За задумом організаторів, дебати були розподілені на дві секції, а саме: «Геополітика Центральної та Східної Європи в епоху інформаційної війни і ідеї «Міжмор’я» та «Польсько-українське співробітництво в галузі загальної політики безпеки: стан і перспективи».
Так, в рамках першої секції директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в Ужгороді С.Мітряєва зазначила, що нова реальність відносин України з ЄС і НАТО після варшавського саміту і останніх терактів у Європі матиме зовсім інший вимір, оскільки на сьогодні оновилися умови, за яких Україна прагне інтегруватися в ці західні союзи.
За її словами, для України західна інтеграція досі була мобілізатором нації в прагненні до змін. Проте, після того, як умови в даному питанні змінилися, а також беручи до уваги виступ президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, в якому він заявив, що протягом наступних 20-25 років, а особливо після британського референдуму, ЄС не чекає на розширення, є очевидним те, що прийняття в ЄС нових членів – справа наступного історичного покоління. З огляду на це експерт переконаний, що Київ має врахувати виклики перед ЄС та НАТО, їх реальні позиції щодо України, і проводити реформи без прив’язки до обіцянок членства.
«ЄС шукає нового формату існування, відповіді на виклики. Бачимо латентні ознаки його дезінтеграції через брак внутрішньої солідарності. Референдум у Британії показав, що Євросоюз є чутливим до загроз і піддається імпульсам дезінтеграції. Тому ми повинні обов’язково це враховувати і проводити наші реформи без перспектив членства у ЄС чи НАТО в найближчому майбутньому», – заявила С.Мітряєва.
Що стосується відносин з НАТО на сучасному етапі, то як зазначив заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань М.Самусь, вони для України є важливими з огляду на можливість виконання таких завдань, як захист власного суверенітету і територіальної цілісності та підвищення готовності власного сектору безпеки для протидії російській агресії. В той же час, якщо більш критично підходити до даних питань, експерт зазначив, що на сьогодні співробітництво з Альянсом може забезпечити виконання лише другого завдання.
«Після проведення з іншими українськими урядовими і неурядовими організаціями бренйстормінгу, в основі якого лежало питання стосовно стратегічного регіонального партнерства України ми дійшли висновку, що насправді Альянс не може на даний момент забезпечувати захист територіальної цілісності України і допомагати їй в боротьбі з російською агресією. Поряд з цим, НАТО цікаве Україні як партнер, який буде допомагати їй піднімати боєготовність власних збройних сил та сектору безпеки загалом для цієї боротьби», - зазначив М.Самусь.
Крім того, він вважає, що на сьогодні в НАТО відбуваються дуже важкі процеси і є великі сумніви стосовно політичної готовності НАТО до захисту навіть членів Альянсу. Тому, в таких умовах, на думку експерта, для України більш ефективним є паралельне наближення до стандартів НАТО та розвиток стратегічного партнерства аж до союзництва з окремими членами Альянсу, зокрема Польщею, США, Великобританією, країнами Балтії та іншими країнами, які можуть стати за певних умов союзниками України як в сфері безпеки і ВТС, так і в стратегічному плані. При цьому він наголосив, що це залежатиме від того, чи ці країни зможуть поділяти з Україною цінності і питання спільної оборони від спільних загроз і чи зможуть вони виступити разом з нами проти спільного ворога.
Що стосується результатів саміту НАТО у Варшаві, то за словами члена правління Фонду «Центр досліджень Польща-Україна» А.Лельонека, більшість польських експертів позитивно оцінили його результати для України. З ним погодився й М.Самусь, який зазначив, що варшавський саміт приніс для України дуже конкретні результати в питанні посилення її здатності протидіяти російській агресії.
«В ході саміту було заявлено про створення центру протидії гібридним загрозам НАТО, який буде розміщений в Україні. Мета такого кроку – надання НАТО можливості отримувати досвід і вивчати останні досягнень українців у боротьбі проти російської агресії», - зазначив експерт.
Даний центр повинен буде, зокрема, протидіяти такому елементу гібридної агресії Росії, як «психоісторія», про у своєму виступі зазначила О.Киричук з Національної академії державного управління при Президенті України. За її словами, і на території ЄС і, зокрема, у польсько-українських відносинах, Росією застосовується новий метод ведення інформаційної війни – т.з. «психоісторія». Суть даного методу, який є сукупністю математики, психоаналізу, історії, політології, полягає в тому, щоб вибирати окремі історичні факти, закладати їх певній групі людей (це може бути і нація) на рівні генетичної пам'яті і з їх допомогою конструювати сучасність цих людей, а також їх майбутнє. І саме це є сьогодні однією з основ російської гібридної війни проти України і Європи.
«Та велика кількість російських громадян, які проживають і працюють в ЄС, дуже вдало використовують метод «психоісторії» з тим, щоб створити там ситуацію організованого хаосу. Ще одним яскравим прикладом використання Росією методу «психоісторії» є є тема Волинської трагедії, яка вкрай негативно впливає на сучасні україно-польські відносини», - зазначила О.Киричук.
В свою чергу, головний редактор польського інформаційно-аналітичного порталу Biznesalert В.Якубік зазначив, що ще одним з позитивних результатів саміту у Варшаві стала підтримка пропозиції щодо диверсифікації енергопостачання для членів НАТО, що є хорошим сигналом для України. За словами експерта, НАТО – це оборонний союз, який не може вказувати своїм членам, де купувати енергоресурси. Зате Альянс може підказати, де це буде правильно з т.з. енергетичної безпеки. НАТО не може заборонити газопровід «Північний потік-2» , проте на саміті підтримали пропозицію щодо диверсифікації енергопостачання для членів Альянсу.
«Це максимум, якого можна було досягти, оскільки основним прихильником проекту «Північний потік-2» є Німеччина. Натомість Норвегія, Данія і Польща зацікавлені в тому, щоб запустити альтернативну лінію або т.з. «Норвезький коридор», яким газ піде зі Скандинавії. Цим шляхом можна буде постачати газ і в Україну», - зазначив експерт.
Торкаючись теми балто-чорноморської співпраці В.Якубік зазначив, що ідея Міжмор’я може втілитися лише тоді, коли будуть визначені її конкретні цілі. За його словами, ідея Міжмор’я була висунута ще у міжвоєнній Польщі прихильниками Ю.Пілсудського і передбачала федералізацію другої Речі Посполитої та тісну співпрацю народів, які її населяли — поляків, українців, білорусів, литовців. Основною метою цього було протистояння радянській Росії. Проте сьогодні, незважаючи на те, що загроза зі сходу повернулася, її сприйняття в столицях Міжмор’я відрізняється.
«В ті часи радянська Росія могла небагато запропонувати з економічної точки зору. Сучасна ж Росія спокушає дешевою сировиною, вигідними контрактами. Це видно на прикладі російсько-німецьких відносин – через доступ до активів в Сибіру, будівництво газопроводів та прямі хабарі. Ідея Берліну полягала у тому, щоб зв’язати ЄС із Росією й цим унеможливити агресивні дії Москви. Проте насправді, економічна співпраця радше зв’язала ЄС і унеможливила його адекватну реакцію на російську агресію», - зазначив польський експерт.
Для того, щоб протистояти «російським пропозиціям», всі зацікавлені сторони в ЄС, а також Україна повинні протиставити їм свої контрпропозиції, які становитимуть для них більшу вигоду за те, що пропонує Кремль.
«Маємо шукати контрпропозиції до тих, що йдуть із Москви. Прикладом може бути вищезгаданий «норвезький коридор», газовий хаб на кордоні між РП і Україною, інтеграція ринків електроенергії та газу, а також більш широкий розвиток і диверсифікація енергетичного сектору ЄС, наприклад, через газопровід «Одеса-Броди-Гданськ». І в цьому напрямку сьогодні вже необхідно працювати», - запропонував В.Якубік.
В свою чергу, директор ІКК Defense Express В.Рябих зазначив, що важливим напрямом двостороннього співробітництва України і Польщі залишається військово-технічне співробітництво, аналіз стану та перспектив якого свідчить про наявність широкого поля можливостей, як для однієї, так і для іншої країни. Результатом зусиль українсько-польського альянсу може стати створення потужних і багатофункціональних систем озброєнь, які можуть суттєво підвищити бойові можливості українського та польського війська та мати привабливі експортні перспективи. Крім того, він зазначив, що розвиток співробітництва між двома країнами стане великим внеском в справу забезпечення безпеки та сталого розвитку євроатлантичного простору.
Також український експерт додав, що на сьогодні є всі підстави очікувати активізації двостороннього співробітництва та появи нових напрямів за результатами інвестиційного форуму Invest & Trade in Ukraine ‘16, який має відбутись під час цьогорічної 24-ї Міжнародної виставки оборонної промисловості MSPO, що з 06 по 09 вересня 2016 р. пройде в польському місті Кельце.
«Даний форум має об’єднати українських виробників озброєнь, представників урядів Польщі та України, а також потенційних польських інвесторів, зацікавлених у експортній та інвестиційній співпраці між двома країнами у секторі оборони та безпеки. І це може відкрити нові можливості, як для України та Польщі, так і для безпеки та сталого розвитку всього євроатлантичного простору», - зазначив В.Рябих.
В свою чергу, експерт Фонду «Відкритий діалог» А.П`ясецька зазначила, що для ефективної реалізації вищезазначених планів, сьогодні необхідно усунути ряд важливих перешкод, а саме: недоопрацювання дипломатії, часті зміни влади в обох країнах з подальшою заміною людей, які займаються співпрацею, невміння зосередитися на конкретних завданнях, брак діалогу та бюрократичні перешкоди щодо впровадження ініціатив знизу.
За результатами проведених дебатів, протягом двох місяців експерти повинні підсумувати свої пропозиції і у вигляді рекомендацій надіслати вищому керівництву України та Польщі.
Ігор Федик, Defense Express
Київ-Львів-Київ
