В період з 06 по 09 вересня ц.р. в польському місті Кельце відбудеться 24-та Міжнародна виставка оборонної промисловості MSPO-2016. Вже втретє поспіль на заході буде представлено під прапором ДК «Укроборонпром» об’єднаний стенд українських виробників. Це гарний привід поро змірковувати про перспективи військово-технічного співробітництва України та Польщі після Саміту НАТО в Варшаві. До уваги читача друга частина матеріалу.

 

Суходолом до співпраці

 

Не менш привабливі можливості відкриваються і в співробітництві України та Польщі в сфері розробки, виробництва, ремонту та модернізації різноманітних сухопутних систем.

 

Тут можна виділити такі основні напрямки:

- співробітництво в сфері створення та виробництва бронетанкової техніки;

- протитанкові засоби та високоточні системи;

- розробка та виробництво самохідних артилерійських систем;

- створення та виробництво БПЛА для потреб сухопутних військ та підрозділів спеціального призначення.

 

Значні досягнення наших двох країн в бронетанкобудуванні можуть сприяти взаємному технологічному збагаченню через перспективу спільних проектів в даному сегменті. Мова може йтись про спільну розробку та виробництво нових зразків бронетехніки, засобів технічного обслуговування та ремонту, постачання українських двигунів, трансмісій, засобів динамічного та активного захисту для потреб польських танкобудівників. Безумовно, даний процес в разі його реалізації буде неможливим без участі Заводу імені Малишева. У прив’язці до підприємства можна виділити у якості перспективних такі напрями можливої співпраці:

- спільний подальший розвиток модернізації танків сімейства Т-72 (PT-91 Twardy та PT-72U) з встановленням на них українських двигунів типу 6ТД-2 (потужність 1200 к.с.);

- спільне створення лінійки нової бронетехніки різних вагових категорій на базі уніфікованих платформ.

 

До співробітництва в бронетанковій сфері можуть бути долучені ДП «Завод імені Малишева», ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова», ДП «Харківське конструкторське бюро з двигунобудування» з української сторони та польські компанії Huta Stalowa Wola, Bumar-Łabędy, польський Науково-дослідний центр механічного обладнання OBRUM, Військове ремонтне підприємство Wojskowe Zakłady Mechaniczne та інші профільні підприємства оборонної промисловості Республіки Польща.

 

Публікація по темі: ЧТОБЫ ВИДЕТЬ ДАЛЬШЕ

 

Перспективною виглядає також спільна робота українських та польських зброярів над розробкою комплексу активного захисту для потреб ЗС Польщі. Тут, зокрема можуть взаємно збагатитись українське підприємство «Базовий центр критичних технологій «Мікротек» та польські компанії AWAT, WBCKT. Також цікавим може бути і розвиток співпраці з питань динамічного захисту.

 

Зі свого боку Україна зацікавлена в постачанні з Польщі матеріалів та комплектуючих, що використовуються при виробництві бронетехніки. Зокрема це стосується поставок бронесталі марки Armstal, що виготовляється Сталевовольским металургійним заводом з виробництва спеціальних сталей Huta Stali Jakociowych (HSJ), який є постачальником практично всієї номенклатури броньових листів для бронетехніки, що виготовляється в Польщі.

 

Одним з найперспективніших напрямків співробітництва обох країн у бронетанкобудуванні є трансфер польських технологій для українських бронетранспортерів і танків. Йдеться про оптикоелектронний комплекс з тепловізійною камерою KLW-1 ASTERIA, який виробляє компанія PCO S.A, і який застосовується в системах управління вогнем. Таку співпрацю вже було започатковано і її поглиблення виглядає досить перспективним. Висока якість продукції при доступних цінах може забезпечити швидке підвищення бойових спроможностей танкових підрозділів ЗСУ та НГУ за рахунок можливості застосування в особливих умовах – вночі та в умовах високої запиленості (задимленості). Застосування KLW-1 ASTERIA на українській бронетехніці дозволить також значно збільшити доступну для спостереження відстань та покращити точність ідентифікації цілі.

 

Публікація по темі: ОГНЕННЫЙ КУЛАК БРОНЕТЕХНИКИ

 

Природнім партнером PCO S.A. є Житомирський бронетанковий завод. До цього партнерства можуть підключатись і інші українські виробники бронетехніки – такі як ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Харківський бронетанковий завод» та ДП «Завод ім. Малишева». Польська оптикоелектроніка може бути застосована на танках Т-72 і Т-64 та БМП-1 і БМП-2, що відкриває можливість серійного використання цих технологій в Україні та створення нових модернізованих з встановленням польської системи версій зазначеної бронетехніки. Це окрім явної користі для обороноздатності України також створює додаткові експортні можливості. Тут є доволі цінним і те, що компанія РСО SA йде  на передачу українським колегам всього комплексу робіт, що пов'язаний зі збиранням, встановленням, налагодженням та сервісним обслуговуванням цих систем.

 

В свою чергу українські виробники бронетехніки зацікавлені в постачанні з Польщі матеріалів та комплектуючих, що використовуються при виробництві бронетехніки. Зокрема це стосується поставок бронесталі марки Armstal, що виготовляється Сталевовольским металургійним заводом з виробництва спеціальних сталей Huta Stali Jakociowych.

 

В сфері розробки та виробництва протитанкових та високоточних засобів ураження з українського боку є зацікавленість в розширенні співробітництва з польськими партнерами в рамках реалізації міжнародних проектів, зокрема тих, в яких використовуються українські нові протитанкові керовані ракети розробки Державного Київського конструкторського бюро «Луч» Falarick 90, Falarick 105 і Falarick 120 (відповідно, калібри 90, 105 і 120 мм). Ці ракети застосовуються для стрільби з гармат, які створені компанією CMI Defence (входить до міжнародної групи CMI (Cockerill Maintenance & Ingenierie). Башти CT-CV від бельгійської компанії з українським ракетно-гарматним озброєнням сумісні з усіма типами легкоброньованих машин і пропонуються виробникам бронетехніки, зацікавленим у посиленні вогневої потужності своїх машин. Серед них – БТР Rosomak.

 

Публікація по темі: УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ВТС

 

Застосування українських високоточних боєприпасів у рамках польського проекту по створенню самохідних мінометів є також проектом, що несе взаємні вигоди. Зокрема, використання розробленої в Україні нової керованої 120-мм міни з лазерним напівактивним самонаведенням суттєво підвищує характеристики 120-мм мінометної системи під назвою «Rak», що виготовляється польською компанією Huta Stalowa Wola (HSW). Окремим напрямком є співпраця українських розробників з польською компанією «Mesko» в питанні розробки протитанкового комплексу Pirat та керованого артилерійського боєприпасу з лазерною напівактивною головкою самонаведення калібру 152/155 мм.

 

Затребуваним та таким що може сприяти підвищенню бойових спроможностей українського війська виглядає співробітництво українських та польських розробників та виробників в питанні створення нових самохідних артилерійських систем. Польський досвід створення самохідної артилерійської системи KRAB та самохідної мінометної системи Rak тут може стати в нагоді. Польській стороні, в свою чергу, можуть бути цікавим використання українського досвіду створення та виробництва самохідних гусеничних та колісних платформ.

 

Є великі перспективи співробітництва українського ДП «Ізюмський приладобудівний завод» з польським виробником оптичних приладів компанією PCO S.A. та з рядом інших провідних підприємств Польщі. Оптичне скло ДП ІПЗ за своїми параметрами незначною мірою відмінне від оптичного скла європейський оптичних виробників, але вартість української продукції є набагато нижчою за аналогічну європейську продукцію Тож взаємовигідне співробітництво українського та польських виробників може значною мірою сприяти зменшенню собівартості продукції при збереженні високих якісних показників, що значною мірою може сприяти підвищенню конкурентоспроможності такої спільної продукції на зовнішніх ринках.

 

Затребуваним та таким що може сприяти підвищенню бойових спроможностей українського війська виглядає співробітництво українських та польських розробників та виробників в питанні створення нових самохідних артилерійських систем. Польський досвід створення самохідної артилерійської системи KRAB та самохідної мінометної системи Rak тут може стати в нагоді.

 

Перспективним виглядає і співробітництво України та Польщі в сфері розробки та виробництва безпілотних авіаційних комплексів для оснащення підрозділів ЗСУ, НГУ та Державної прикордонної служби України. Зокрема під час дослідної експлуатації в українському війську високу ефективність продемонстрував розвідувальний комплекс на основі БПЛА Fly Eye виробництва польського виробника WB Electronics. ПАТ «ЧеЗаРа», яке вже розгорнуло сервісний центр по ремонту та обслуговуванню БПЛА цього типу, а також готове до розгортання на своїх потужностях ліцензійного виробництва Fly Eye та БпАК Warmate, має наробки, які можуть суттєво підвищити і без того привабливі тактико-технічні характеристики польського безпілотника.

 

БпАК Warmate

 

Морський вимір співробітництва.

 

З огляду на те, що Україна має нарощувати потенціал власного флоту, як з точки зору протистояння загрозі з морського напрямку, так і для забезпечення інших власних інтересів на морі існує великий потенціал для співробітництва України та Польщі в сфері кораблебудування. Тим більше, що і в цій сфері вже є позитивний приклад, зокрема – спільна робота українських та польських розробників та виробників по створенню продуктів в інтересах третіх країн. У якості такого можна привести поставку в 2013 році українським ДП «НДІ «КВАНТ» оптико-електронної системи управління корабельною артилерійською установкою АК-630 («Sarmat»), для розміщення на десантному кораблі, побудованому на військово-морській верфі м. Гдиня для ВМС Ємену. Однак зараз пріоритетне значення має бути надано оснащенню ВМС ЗСУ новими ОВТ.

 

В першу чергу, для ВМС України актуальним залишається питання придбання мінно-тральних кораблів, адже мілководна акваторія Північно-Західної частини Чорного моря робить її надзвичайно вразливою для використання мінної зброї. Тож, тут існує цілком реальна можливість співробітництва з польськими партнерами, на рівні спільних розробок і навіть спільного будівництва кораблів.

 

Польща має багаторічний досвід розробки і будівництва протимінних кораблів та відповідних наукових досліджень у цій сфері і активно продовжує розвивати цей напрямок. Особливої уваги заслуговують польські технології та розробки щодо створення протимінних систем і будівництва мінно-тральних кораблів, в т.ч. з корпусами з немагнітної сталі або з пластику.

 

Серед технічних досягнень в цій сфері – останні розробки Гданської політехніки у сфері підводної робототехніки та дистанційного розмінування, що матимуть прикладне значення, оскільки можуть бути прийняті на озброєння нових і вже існуючих протимінних кораблів. Також слід відзначити створену Центром Морської Техніки (СТМ) динамічно стабілізовану підводну сенсорну платформу, призначену для використання підчас проведення протимінних операцій (дистанційно керована протимінна система “Morswin”) – пристрій, створений в рамках європейської програми BURMIN (Buried Mines) для покращення системи детекції і нейтралізації морських мін. BURMIN є елементом Європейської програми European Unmanned Maritime Systems (UMS) Європейської Агенції Оборони (EDA), в рамках якої СТМ відповідає за підводну динамічно стабілізовану сенсорну систему. До складу консорціуму входять також французька компанія Thales (лідер), бельгійської RMA, голандської TNO, а також німецьких WTD-71, Atlas Elektronik, Fraunhofer i IPHT.

 

Публікація по темі: BALT MILITARY EXPO 2016 – МОРСЬКИЙ ВИМІР ПОЛЬЩІ

 

Також доволі цікавою є розробка польського АТ «Megmar» - дистанційно керований апарат Predator, що є невеликим роботом класу ROV, який може працювати в будь-яких морських акваторіях. До речі, українські фахівці також працюють в цьому напрямку і співпраця з польськими партнерами вбачається дуже доцільною і корисною для обох сторін.

 

Існує можливість спільного будівництва для України протимінних тральщиків типу «Kormoran», близьких до того типу, що зараз будуються для потреб ВМС Польщі. Необхідне обладнання для них може бути як українського, так і польського або західного походження, або ж навіть спільного виробництва, що може суттєво знизити собівартість. Як варіант, на перехідний період, можна було б передбачити оренду кількох польських тральщиків, з оновленими основними системами. Тим більше, що по мірі завершення будівництва для ВМС Польщі 3-х нових одиниць типу «Kormoran» частину наявних сьогодні кораблів цього класу планується поступово вивести до резерву.

 

Іншим можливим і цікавим для ВМСУ напрямком можна вважати десантні кораблі. Як відомо, середні і великі десантні кораблі для ВМФ колишнього СРСР будували саме у Польщі, до речі, два з них, СДК «Кіровоград» та ВДК «Костянтин Ольшанський» увійшли до складу ВМС України (останній захоплений росіянами і залишається в окупованому Севастополі). З огляду на збільшення чисельності морської піхоти ВМСУ необхідність у транспортно-висадочних засобах є очевидною. Універсальність десантних кораблів, в т.ч. можливість використання для транспортування військ і техніки на далекі відстані та для постановки мінних загороджень робить цей напрямок досить привабливим для співробітництва з польськими партнерами.

 

За певних умов, Україна була б зацікавлена в будівництві на власних заводах щонайменше 3-х нових середніх десантних кораблів, проте, не можна виключати варіанту оренди або закупки на перехідний період десантних кораблів пр.767 типу «Lublin». У складі ВМС Польщі з 90-х років знаходяться 5 таких кораблів і їх кількість в сучасних умовах для ВМС РП э надлишковою.

 

Наступним напрямком, де Україні варто співпрацювати з Польщею, може стати підводне кораблебудування. Сьогодні в рамках програми «Оrka» Польща планує придбати за кордоном 3 нових підводних човна з просунутою повітронезалежною енергетичною установкою і стратегічними крилатими ракетами з підводним стартом. Польською стороною отримано відповідні оферти від німецьких, французьких та шведських виробників. Ключовими пунктами можливої кінцевої угоди мають бути передача польській стороні технологій та документації, а також можливе будівництво в Польщі центру технічного обслуговування нових ПЧ.

 

Безумовно, говорити зараз про участь України в потенційному замовленні підводних човнів в рамках спільної програми зарано, та й коштів на це немає. Проте, навіть співучасть України в польській програмі оновлення підводного флоту в якості субпідрядника чи співвиконавця окремих робот або навіть спостерігача дає підстави розраховувати в майбутньому на доступ до сучасних підводних технологій та долучитися до будівництва підводних човнів власними силами або у співпраці з Польщею.

 

Польська сторона також може запропонувати свою участь у модернізації українського фрегату «Гетьман Сагайдачний». Реалізації цього проекту можуть сприяти успіхи української сторони в розробці української протикорабельної КР «Нептун».

 

Поряд з цим, було б доцільно співпрацювати з Польщею у сфері радіоелектронної боротьби на морі, а також морської авіації, як традиційних пілотованих ЛА, так і БПЛА, де обидві сторони мають певні унікальні можливості.

 

Післямова

 

Проведений аналіз стану та перспектив розвитку військово-технічного співробітництва України та Польщі свідчить про наявність широкого поля можливостей, як для України, так і для Польщі.

 

Результатом співпраці Республіки Польща та України можуть бути нові конкурентні рішення, що можуть принести взаємну вигоду як українській, так і польській стороні, підсиливши оборонні спроможності та експортний потенціал обох країн. Крім того, розвиток співробітництва між нашими країнами стане великим внеском в справу забезпечення безпеки та сталого розвитку євроатлантичного простору.

 

Є всі підстави очікувати активізації співробітництва то появи нових напрямів за результатами цьогорічної 24-ї Міжнародної виставки оборонної промисловості MSPO, що з 06 по 09 вересня 2016 р. відбувається в польському місті Кельце. І таке співробітництво може відкрити нові можливості, як для України та Польщі, так і для всього євроатлантичного простору.

 

Першу частину матеріалу можете знайти тут.

 

Валерій РЯБИХ, Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ,

Defense Express

 

Публікація по темі: ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ СЕКТОРІ