За останній рік основні бойові дії у російсько-американському кіберпотистоянні перемістилися у політичну сферу. Звичайно, що основною причиною цього були виборчі перегони у Штатах. Але з їх закінченням взаємні кіберпогрози навряд чи припиняться. Чи є у США можливість і бажання покласти край кремлівським атакам?
Напад на демократію?
Основні факти щодо атак на американську політичну систему хакерів з РФ вже стали надбанням громадськості. Більше року росіяни неодноразово проникали в комп'ютери передвиборчих штабів обох основних кандидатів на посаду президента США, викрадаючи звідти дані, які, як їм здавалося, допоможуть вплинути на результати голосування. Залишаючи за дужками вибір американців по факту, зазначимо, що в ході цих атак адміністрація діючого президента пообіцяла надати адекватну відповідь на російську кіберагресію.
Хоча що мається на увазі під «адекватною відповіддю» не уточнювалося. Але і без цього аналітики зазначають, що цьогорічне втручання у хід виборів є безпрецедентною ситуацією для американської нацбезпеки, яка не може бути проігнорованою.
В першу чергу, американцям необхідно буде прийняти рішення щодо того, чи дотягують дії Росії до того рівня, який потребує обов’язкової відповіді США. Бо повсякчас відбувається багато кіберпроникнень, які не відповідають визначенню нападу, а є, скоріше, звичайним шпигунством. Але коли мова йде про реальний напад, наприклад, публікація внутрішнього листування штабу одного з кандидатів — це вже безпрецедентний факт, який порушує цілий ряд американських законів. А, як можна судити з результатів президентських перегонів, окремі оприлюднення цілком можливо й вплинули на вибір американців.
Як зазначила з цього приводу колишня держсекретар США Мадлен Олбрайт, російські хакери — серйозна загроза, оскільки їх спроби підірвати американські вибори загрожують демократії не тільки в Америці, але й в усьому світі.
Але для адекватної реакції необхідно визначити не тільки джерело кібернападу, але й його виконавців та ідеологів. Напевне, американські спецслужби це вже зробили, хоча російська сторона, як завжди, всіляко намагається прикриватися сторонніми особами, створюючи видимість непричетності, принаймні для широкого загалу. При цьому вони використовують всіляких агентів-посередників, починаючи з власне російських кіберзлочинців, і закінчуючи засновником WikiLeaks Джуліаном Ассанжем. Така кіберагресія стала вже різновидністю російської гібридної війни. Це такий собі кібернетичний еквівалент «маленьких зелених чоловічків», які очолили агресію проти України в Криму і на Донбасі.
Все давно відомо
Звичайно, що відповідь має бути співрозмірною, диференційованою та пов'язаною з первісною кібератакою. Американські посадові особи не раз заявляли, що кіберзброя буде застосована лише у випадку масштабної атаки проти США, що є малоймовірним.
В загальних рисах, американські військові джерела інформують про наявність в США найкращої в світі кіберзброї, але не розголошують її можливості. За словами Джеймса Льюїса (James Lewis), експерта в кіберсфері з Центру стратегічних і міжнародних досліджень, США вже не один рік мають можливість зламати комп'ютерні системи у недружніх до них країнах. Це частина звичайної роботи військової розвідки, і є лише комп'ютерною версією всього,що було раніше, — стверджує він.
Ще в 2014 році адмірал Майк Роджерс (Mike Rogers), шеф Агентства національної безпеки, доповідав Конгресу про регулярне здійснення противниками США «електронної розвідки». Перш за все, щоб мати можливість втручання в роботу систем управління транспортом, енергетикою, промисловими підприємствами та повсякденною життєдіяльністю населення. Проте, він не розповідав, чи проникли США в комп'ютерні системи супротивників. Втім, антихакерські атаки, що здійснюються Агентством національної безпеки (АНБ) проти іноземних кібернетичних систем, дуже схожі на спосіб впровадження засобів забезпечення прориву для кіберзброї, — зазначає інший експерт, полковник запасу і колишній юридичний радник командування військ електронної боротьби Гері Браун (Gary Brown). Насправді, ми давно вже маємо можливість отримувати доступ до мереж, які нас цікавлять, а потім, при необхідності, робити все, що потрібно. Як правило, все обмежується збором інформації, але наявний доступ можливо використовувати й для більш серйозних дій — зазначив Браун.
П’ять кроків протидії
З урахуванням всього цього, у США є безліч цілком реальних варіантів протидії агресивним проявам Росії по відношенню до себе та їх союзників. Цікавим в цьому плані є запропонований колишнім верховним головнокомандувачем силами НАТО адміралом ВМС США у відставці Джеймсом Ставрідісом (James Stavridis) комплекс заходів проти дій Росії, який був нещодавно опублікований американським журналом Foreign Policy.
По-перше, вважає Ставрідіс, має бути доведена участь у атаках конкретних представників російської влади. Насправді, вони, безсумнівно, є, але Білий дім поки що не готовий їх оприлюднювати. Але якщо назвати імена тих керівників, які давали команди на проведення кібератак проти США, багато хто в Москві опиниться у вкрай незручному становищі.
При цьому, дуже бажано оприлюднити електронну переписку, або розмови між російськими посадовцями, що демонструють певні наміри, наприклад, стосовно того ж виборчого процесу в США. Ці викриття цілком можуть призвести до міжнародного засудження, наприклад, за допомогою ООН, та до нових економічних санкцій проти Росії, що завдасть ще більшої шкоди її економіці. Звичайно, це також може привести до викриття розвідувальних джерел і методів роботи США, але завжди є способи знеособлення матеріалу в цілях мінімізації ризиків.
Наступний крок США має бути направлений на послаблення можливостей російських властей застосовувати різноманітні інструменти цензури в Інтернеті, наприклад, пов’язані з виконанням відомого закону Ярової-Озерова, розповівши про них широкому загалу. АНБ, не вдаючись до активних маніпуляцій в російському сегменті Інтернету, може розкрити коди і набори інструментів, які при цьому використовуються Кремлем, що дозволить активістам і громадянам більш ефективно протистояти спробам цензури чи маніпуляції. Як відповідь на російські атаки проти демократичної системи США такі дії будуть і співмірними, і диференційованими, — вважає адмірал Ставрідіс.
Більш агресивний крок може полягати в використанні США свого кіберпотенціалу для виявлення зарубіжних банківських рахунків і фінансових ресурсів російських високопоставлених керівників та чиновників. Це може стосуватися й перших осіб Росії, які, за деякими даними, зберігають мільярди доларів в офшорних юрисдикціях. Викриття таких проявів корупції чиновників, які віддають накази на проведення політичних кібератак проти США буде корисно як з стратегічної, так і моральної точок зору.
Також, США можуть задіяти свої секретні засоби для покарання російських хакерів, обмежуючи їм вихід до Інтернету чи навіть пошкоджуючи їх обладнання і ПЗ. Згідно з нормами міжнародного права, якщо країна, що володіє інформацією про агресивні дії, вийшла з проханням про їх припинення, а протилежна сторона відмовилася це зробити, виявлений центр агресивних дій може бути підданий нападу. Безумовно, це має бути доведено беззаперечними доказами.
Крім того, Сполученим Штатам не слід забувати про своїх союзників. Партнери США по НАТО та інші дружні країни володіють значними можливостями і багато в чому здатні допомогти. У протидії нахабного втручання в демократичні чи політичні процеси мають бути зацікавлені всі демократичні країни.
Україна у великій грі
Однією з останніх подій, які характеризують загострення протистояння між США та Росією, можна вважати злам пошти одного з соратників російського президента Владислава Суркова. Хоча відповідальність за злам і розповсюдження кремлівського листування взяли на себе українські хакери з групи «Кіберальянс». Вони називають себе спецназом кібервійни між Україною та Росією і заявляють про свою причетність до однієї з найболючіших для Кремля хакерських операцій.
Хакери розповсюдили в Інтернеті дві збірки листів, ймовірно вкрадених з поштових скриньок Владислава Суркова, який вважався донедавна куратором кремлівських пропагандистів та відповідальним за російську тіньову війну на сході України. Він є людиною з найближчого оточення російського президента, а тому вважається найбільш цікавою, але водночас важкою мішенню для хакерів. Саме тому даний злам здається експертам досить підозрілим та таким, що був би не під силу маловідомій хакерській групі. Це була відверто дуже складна операція для хакерів-любителів, зважаючи на форму та подачу результатів громадськості.
Виходячи з того, яких ресурсів все це вимагало, багато хто з експертів вважає, що до цього можуть бути причетними американські спецслужби. Вони зазначають, що побічно на це може вказувати час, коли стався злам. Як відомо, на початку жовтня Міністерство внутрішньої безпеки США і директор нацрозвідки звинуватили «високопоставлених російських чиновників у санкціонуванні крадіжок і публікацій на сайті WikiLeaks листування виборчого штабу одного з кандидатів в президенти США. А трохи згодом віце-президент Джо Байден заявив, що США відреагують на ці удари «в слушний час і за тих обставин, при яких ефект буде максимальним». На прохання уточнити, якою саме може бути така реакція, Байден відповів, Штати пошлють Росії «сигнал», який та не зможе не помітити. Всі ці події можуть означати що кібервійна між Росією і США вийшла на новий рівень.
Як бачимо, на сьогодні у США є достатньо засобів і інструментів, за допомогою яких вони можуть не тільки відбивати атаки російських хакерів, але й наносити серйозні удари у відповідь Але очевидно й те, що поки буде відбуватися передача влади, усі дії американців будуть радше направлені на захист аніж на активні дії. А вже новий президент, напевне, визначить власну стратегію боротьби з російською кіберзагрозою.
Олександр Виноградський
