Збройні сили США, Великобританії, Канади, Австралії, Нової Зеландії (АВКАНЗ) і країн-партнерів НАТО активно працюють над модернізацією мобільних центрів бойового управління. Defense Express пропонує своїм читачам матеріал популярного видання Armada International, який дає уявлення, які висновки з сучасних війн та конфліктів в цьому контексті зробила армія Канади та інші провідні країни світу. Сьогодні публікуємо 2 частину огляду.
Безперервність процесу модернізації
Для обробки величезних масивів розвідувальної інформації і ретельного планування та ефективного ведення бойових дій командно-штабним структурам підрозділів рівня бригад і бригадних груп потрібен великий штат співробітників. Вони розміщуються на військових базах, де є надійне електропостачання, кондиціонери та швидкісні канали передачі даних. Тому це не передбачає будь-яких істотних обмежень на розміри таких структур.
Проте у випадку тактичних мобільних штабів бойових підрозділів, вони є набагато меншими за розмірами. Вони, як правило, мають у своєму розпорядженні близько п'яти броньованих машин, на яких командири переміщаються по полю бою і здійснюють безпосереднє керівництво військовими діями. Ці мобільні тактичні штаби, як правило, оснащені голосовими радіостанціями та засобами супутникового зв'язку тактичної ланки для зв'язку з центральним штабом. Їх потужностей вистачало лише на передачу основних оперативних даних і, можливо, декількох фотографій з місця подій. Управління операціями на ротному рівні зазвичай здійснюється за допомогою голосового зв'язку. Як і в попередньому випадку, командирська машина або командний пункт оснащуються засобами для відправки обмежених обсягів даних до штабу вищого рівня.
Після участі в афганській кампанії сухопутні сили Канади повернули свої пріоритети в напрямку ведення конвенційної війни. Такому повороту сприяло вивчення досвіду військових дій в Україні, де були розгорнуті компактні, мобільні пункти командування й управління, оскільки в протистоянні з рівним противником великі штаби дуже легко виявляються та знищуються, а мережі командування й управління можуть блокуватися за допомогою засобів РЕБ або атак на комп'ютерні мережі.
«Штабний орган повинен бути максимально компактним і мобільним. Але на цьому шляху існують дві основні перешкоди. Перша полягає у відповіді на питання «яка чисельність штабу, і які засоби мають бути в його розпорядженні?». Коли мова йде про управління бойовими діями безпосередньо на полі бою, необхідно визначити, скільки і яких фахівців потрібно мати під рукою, і які саме потрібні системи та обладнання. Крім того, з огляду на те, що штаб є мобільним, а не стаціонарним, в його організаційно-штатній структурі необхідно передбачити наявність всіх укриттів (як правило, наметів), всіх транспортних засобів і всіх солдатів, які будуть пересуватися разом зі штабом, встановлювати та експлуатувати обладнання і забезпечувати оборону штабу на місцевому рівні. І це є питанням доктрини і оперативних заходів», вважає підполковник Грехем. «Друга перешкода пов'язана з оснащенням системи командування й управління С2. Доступні на ринку серійні системи, які використовуються для цих цілей, мають бути більш компактними, мобільними, стійкими до відмов і пошкоджень в результаті бойових дій. Крім того, встановлені на автомобілях системи зв'язку повинні бути модернізовані з оснащенням їх засобами для передачі як голосових повідомлень, так і пакетів даних. Це необхідно для того, щоб командири і штаби всіх рівнів мали змогу постійно здійснювати зв'язок між собою при веденні бойових дій на тактичному рівні».
Для вирішення цих двох питань Сухопутні сили Канади проводять серію експериментів і навчань, а фокус-групи оновлюють відповідні доктрини і процедури. При цьому не йдеться про повернення до доктрини, яка існувала до участі в афганській кампанії, оскільки з тих пір пройшло вже багато років, а військові технології та практика просунулися далеко вперед. Очевидно, що штабні структури тактичної ланки повинні бути більш гнучкими, як в плані складу, так і чисельності. У Сухопутних силах Канади вважають, що для штабного органу не може бути створено якоїсь однієї ідеальної організаційно-штатної структури. Вона визначатимется цілою низкою змінних, і при розгортанні тактичного штабу повинні обов'язково враховуватися такі фактори, як обсяг, цілі і тривалість операції, від яких залежатиме чисельність і кваліфікація задіяного персоналу.
«Для ведення операції в рамках класичної конвенційної війни може знадобитися дуже невеликий штаб, де від фахівців з ведення операцій, розвідки та логістики переважно потребуватиметься здійснення функцій управління і планування на два-три дні операції. Якщо операція проводиться серед цивільного населення, додатково знадобиться створення координаційної групи для забезпечення взаємодії між військовими і цивільними органами влади. Залежно від подальшого ходу операції може знадобитися зміна організаційної структури та потреби у фахівцях і обладнанні. Звичайно, існують поняття передових і тилових штабів. Передовий штаб працює безпосередньо в бойовому просторі і в безпосередній близькості від противника, і тому він має бути компактним і мобільним. Тиловий штаб розміщується в безпечному районі, можливо і в самій Канаді. Він може бути набагато більшим за чисельністю і схожим на штаб афганської кампанії, і використовуватися для комплексної обробки інформації та планування в масштабах, які потрібні для ведення сучасних операцій. Ключовою умовою для реалізації цих концептуальних змін є модернізація систем командування і управління С2».
Тактичні органи управління в Сухопутних силах Канади
Як вже зазначалося вище, в Сухопутних силах Канади системи командування і управління С2 поділяються на два рівня: це потужні мережеві системи, побудовані з використанням доступних на цивільному ринку серійних компонентів, і чисто військові системи на базі мобільних транспортних платформ. Роботи з модернізації проводяться на обох цих рівнях.
Новина по темі: ДЕЛЕГАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНОГО І ПОВНОВАЖНОГО ПОСЛА КАНАДИ В УКРАЇНІ ВІДВІДАЛА ВМС ЗС УКРАЇНИ
Системи, модернізовані в рамках декількох ключових проектів, почнуть надходити у війська вже в 2018 році. При цьому наймасштабніші на сьогоднішній день зміни торкнуться систем, встановлених на мобільних платформах. По-перше, фірма General Dynamics Mission Systems - Canada (GDMS-Canada) проводить модернізацію штатної для Сухопутних сил Канади голосової радіостанції УКХ діапазону Combat Net Radio (Primary) (CNR (P)). Метою модернізації є забезпечення можливості передачі не тільки голосових повідомлень, але також і пакетів даних. По-друге, Сухопутні сили Канади раніше закупили партію систем зв'язку, визначення і передачі координат місця розташування Enhanced Position Reporting and Locating Radio System (EPLRS) виробництва компанії Raytheon, проте поставку цих радіостанцій у військові підрозділи так і не було повністю завершено. Сьогодні це питання знову виникло на порядку денному. По-третє, GDMS-Canada займається оснащенням транспортних засобів певних категорій обладнанням для здійснення зв'язку в локальній мережі Ethernet. По-четверте, башти і корпуси бронемашин оснащуються інформаційними терміналами планшетного типу. І, нарешті, по-п'яте, компанія Thales за підтримки CGI Group створила новий програмний застосунок тактичного призначення під назвою «Тактична бойова система управління» (Tactical Battle Management System (TBMS)). Модернізація вищевказаних радіостанцій і мережевого устаткування забезпечує захищену передачу голосових повідомлень і даних як всередині бойових машин, так і між ними, а застосунок TBMS поєднує все це в рамках єдиної мережі. Застосунок створює рухливу карту місцевості, яка показує місце розташування бойової машини і передає цю інформацію екіпажам інших машин і, крім того, дозволяє здійснювати прийом-передачу невеликих тактичних схем і трас. В цілому, всі ці системи об'єднані під загальним кодовим найменуванням «Комплекс спроможностей «Топаз»» (Capability Pack TOPAZ).
На початкових етапах комплекс Топаз призначений для оснащення підрозділів ротного рівня і нижче. Під час перших випробувань в 2017 році він показав свою ефективність при використанні в складі обладнання пункту командування й управління ротного рівня і ротної командирської машини. Як повідомив підполковник Грехем, «Топаз показує розташування всіх машин ротного підрозділу і забезпечує високу швидкість передачі повідомлень в режимі чату. Таким чином, створюється більш точна картина тактичної обстановки, а можливість відправки невеликих тактичних схем з прив'язкою до карти місцевості дозволяє командирам ротних підрозділів і оперативному складу штабу оперативно здійснювати управління і координацію дій».
Публікація по темі: НА ПОЛІ БОЮ
При використанні комплексу Топаз на рівні підрозділів нижньої тактичної ланки голосовий зв'язок досі залишається основним засобом координації дій на полі бою. Питання досягнення більш високого ступеня сумісності між національними контингентами коаліційних сил все ще залишається актуальним, оскільки більшість країн АВКАНЗ і членів НАТО для обміну тактичною інформацією використовують ті чи інші види мережевих систем на мобільних платформах, проте єдиних загальноприйнятих і узгоджених стандартів досі не існує. Тому більшість систем не здатні взаємодіяти між собою при роботі в режимі передачі даних.
З появою інфраструктури базових тактичних мереж на перший план виходить завдання оперативної модернізації програмного застосунку TBMS, а також створення нових застосунків, які дозволять підвищити ефективність виконання бойових завдань. Зокрема, розробляється розширена версія TBMS під назвою TBMS Command Post (TBMS CP), яка спеціально призначена для підтримки операцій штабних структур тактичної ланки. Нова версія буде відображати карти місцевості з різних ракурсів і допомагати в розробці та розповсюдженні більш детальних вказівок і накладних схем тактичної обстановки з прив'язкою до карти місцевості.
Кінцева мета проекту створення системи TBMS CP полягає в тому, щоб розширити масштаби її застосування до рівня штабних операцій підрозділів батальйонного і навіть бригадного рівнів при веденні бойових дій під час конвенційної війни. Надалі можливості системи CP TOPAZ будуть розширюватись за рахунок створення спеціалізованих застосунків для підтримки засобів вогневого ураження і операцій логістики та розвідки. Нарешті, протягом найближчих двох-трьох років до складу комплексу Топаз увійде і система супутникового зв'язку Satellite on the Move (SOTM). Це дозволить значно збільшити дальність обміну даними з штабами вищого рівня, враховуючи, що дальність дії існуючих радіостанцій CNR (E) і EPLRS зазвичай не перевищує 515 км і сильно залежить від рельєфу місцевості. Після прийняття на озброєння і початку повноцінного використання комплексу CP TOPAZ бойові підрозділи і відповідні командно-штабні структури отримають високомобільну мережу для голосової комунікації і передачі даних», сказав на закінчення підполковник Грехем.
За матеріалами видання Armada International,
Dr. Joetey Attariwala
Публікації по темі:
ЕФЕКТИВНИЙ ЗВ'ЯЗОК — КЛЮЧ ДО УСПІХУ НА ПОЛІ БОЮ. ЧАСТИНА 1
П’ЯТЬ ПРОЕКТІВ, ЩО ПІДСИЛЯТЬ УКРАЇНСЬКУ АРМІЮ В НОВОМУ РОЦІ
ПЕРЕОЗБРОЄННЯ ЗСУ НОВИМИ СИСТЕМАМИ ЗВ’ЯЗКУ: РЕАЛЬНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
