Напередодні XV Міжнародної спеціалізованої виставки ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА – 2018, яка з 9 по 12 жовтня 2018 року пройде в Міжнародному виставковому центрі у Києві представляємо інтерв’ю з Генеральним директором Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» Павлом Букіним.
– На виставці «Зброя та безпека 2018», яка розпочинає цього тижня роботу у Києві, буде представлена значна кількість зразків техніки та озброєння, яка розроблена та виготовляється на підприємствах, що входять до складу ДК «Укроборонпром». На тлі цього яку рису у роботі Концерну Ви відзначили б як ключову?
– ДК «Укроборонпром» забезпечив перехід від окремих операцій з ремонту, модернізації і продажу озброєнь та військової техніки радянського походження до реалізації державних і міждержавних програм. Стабілізовано ситуації в оборонно-промисловій галузі, створено передумови для збільшення обсягів експорту продукції та послуг військового призначення. Надалі зовнішня і внутрішня безпека держави має бути забезпечена відповідним рівнем розробки та виробництва озброєнь і військової техніки. Тому активна участь у політиці переозброєння української армії, реалізація національних оборонних проектів, збільшення частки міжнародної кооперації, розширення перспектив військово-технічного співробітництва – це ті завдання, що стоять перед ДК «Укроборонпром». Основою могутності України повинні бути якісно нові Збройні Сили і її оборонно-промисловий комплекс. Це те, про що говорить Верховний Головнокомандувач.
|
П а в л о Б У К І Н Генеральний директор ДК «Укроборонпром» |
– Нині «Укроборонпром» одночасно вирішує питання як щодо задоволення потреб Збройних Сил в рамках державного оборонного замовлення, так і виконання експортних контрактів. Чи вдається забезпечувати баланс?
– Підприємства «Укроборонпрому» виконують свої зобов’язання в рамках Державної програми розвитку озброєнь і Програми розвитку боєприпасної галузі. Проте, якщо говоримо про обсяги, то 85% надходжень забезпечується шляхом виконання експортних контрактів. А 15% – це виробництво і ремонт техніки та озброєнь, постачання комплектуючих за лінією ДОЗ і держзакупівель. З урахуванням витрат, пов’язаних із вирішенням завдань імпортозаміщення, випуск продукції для Міністерства оборони в рамках ДОЗ – це робота практично на рівні собівартості.
Нині саме зовнішньоекономічна діяльність є фронтом «Укроборонпрому», де потрібні нові успіхи. Наша робота на зовнішніх ринках має забезпечити надходження вкрай потрібного для держави фінансового ресурсу, якого бракує для глибинної трансформації ОПК і швидкого переозброєння та зміцнення армії. Адже навіть за умов значного збільшення витрат на потреби оборони та збільшення обсягів ДОЗ, що зафіксовано в документах, потенціал держави для задоволення цих потреб є недостатнім. Наявність фінансового базису є основою для позитивних трансформацій. Тож нам надзвичайно важливо забезпечити баланс між задоволенням внутрішніх потреб армії й збереженням та розширенням зовнішніх ринків збуту оборонної продукції, які були завойовані настійливою і відданою працею всіх українських спецекспортерів у попередні роки. У рамках подальшого вдосконалення ВТС це вимагає тіснішої взаємодії між «Укроборонпромом» і силовими відомствами країни, які є основними внутрішніми замовниками на продукцію оборонного комплексу.
– Які проекти Ви б виокремили у роботі з закордонними партнерами, особливо враховуючи реалії та потреби наших Збройних Сил?
– Це, скоріше, питання до Міністерства оборони та інших силових відомств. Там формулюють потреби, які в «Укроборонпромі» сприймають як базові орієнтири. Разом з тим, є речі, які тісно пов’язані з першочерговими і довгостроковими потребами. Це стосується систем управління, зв’язку, розвідки, захисту своїх сил та ураження сил ворога – на всіх рівнях і в різних проявах. Відзначу, що експозиція виставки «Зброя та безпека 2018» підтверджує, що в нас активно розвивається оборонно-промислова співпраця з Туреччиною, Польщею, іншими країнами Європи. Це коло спільних проектів, що поступово розширюється. Це модернізація танків, постачання високотехнологічних пристроїв спостереження та зв’язку для наших військових, співпраця в закупівлі складного устаткування, проекти в царині безпілотних ударних комплексів тощо.
Слід усвідомити, що Україна не зможе і не буде виробляти всю номенклатуру військової техніки власними силами. У рамках ВТС і в ході трансформації оборонно-промислового виробництва неодмінно постане питання придбання, спільного або ліцензійного виробництва іноземних систем озброєння з використанням або механізму лізингу, або офсетних схем. Така практика для України є новою. Її відпрацювання і супровід потребуватимуть значної уваги з боку структур, залучених до проведення військово-технічної політики на державному рівні.
Безпосередньо ДК «Укроборонпром» налагоджено продуктивні контакти із провідними зарубіжними компаніями. Ми готові запропонувати партнерам гнучкі схеми взаємодії. Але в цих умовах особливої актуальності набуває відпрацювання нашими урядовими структурами та міністерствами необхідної процедурної та правової бази для практичної реалізації такої взаємодії.
– Про що саме йдеться?
– Як приклад, наші державні підприємства, окрім авіаційних, не можуть бути засновниками спільних підприємств будь-яких організаційних форм і видів із закордонними партнерами. Ця норма, викладена в постанові КМУ ще в 1992-му, наразі ускладнює можливості роботи з закордонними партнерами. Для активізації інвестиційного процесу необхідно спростити регуляторні норми.
Йдеться і про необхідність перегляду чи, точніше, ухвалення нового Закону про ДОЗ, який має відповідати сучасним реаліям, а не цементувати радянські правила гри. У Концерні підготовлено проект Закону про ДОЗ, який, серед іншого, запроваджує норми, які дійсно стимулюватимуть виробництво, пришвидшать темпи переозброєння держави. Виконання ДОЗ має передбачати відповідальність як виконавця, так і замовника. Сподіваюсь, що в парламентарів буде час і натхнення докладніше заглибитися в цю проблематику й підтримати рішення, які сприятимуть розвитку оборонної промисловості. Бо твердження окремих політиків про «зраду» і «все пропало» далекі від конкретних справ та змін у галузі, які необхідно втілювати в життя.
Новина по темі: "УКРОБОРОНПРОМ" РОЗРОБИВ НОВУ РЕДАКЦІЮ ЗАКОНУ ПРО ДЕРЖАВНЕ ОБОРОННЕ ЗАМОВЛЕННЯ
Ще одна важлива тема – це кадрове питання. Відкриття кордонів супроводжується переманюванням нашими європейськими сусідами наших кращих кадрів з оборонної сфери – від зварювальників до інженерного складу. Це означає, що ми маємо створювати програми та умови, які забезпечать збереження у країні кваліфікованого персоналу. Проте такі ініціативи потребують більших зусиль, ніж нині є в наявності у ДК «Укроборонпром».
– Упродовж останнього часу ДК «Укроборонпром» здійснив низку заходів щодо оптимізації структури, які тривалий час відкладалися. Які ключові кроки зроблено?
– Здійснили ревізію підприємств Концерну з метою визначення дійсної приналежності напрямів їхньої діяльності до запитів ЗСУ. Понад 30 підприємств де-факто на потреби ОПК не працювали. Було ухвалено рішення про їх передачу до ФДМ, який визначить їхню долю. Підприємства, що залишаються у структурі ДК «Укроборонпром», очікує процес корпоратизації. При прийнятті рішення щодо корпоратизації підприємств ОПК враховували потребу в залученні додаткових капіталів і необхідність їхньої трансформації відповідно до ринкових моделей. У перспективі це означатиме переведення частини з них в публічні акціонерні товариства. При цьому стратегічно важливі для держави підприємства мають залишитися під її управлінням. Які саме – це окреме, дуже важливе питання, яке має вирішуватися на вищому політичному рівні. Ймовірно, тут у пригоді також стануть і висновки міжнародного аудиту діяльності ДК «Укроборонпром».
– А щодо оголошених планів «кластеризації» концерну, які результати?
– У складі концерну створено п’ять кластерів. Це авіаційний, бронетанковий, суднобудування і морської техніки, високоточної зброї та боєприпасів, а також засобів радіолокації, радіозв’язку та РЕБ. На практиці йдеться про формування груп підприємств, близьких за напрямками діяльності, з певними центрами координації. Створені кластери відкриті для приватних компаній, участь яких у створенні нової зброї вже є досить вагомою. Механізми взаємодії зараз напрацьовуються. При цьому головне – побувати підґрунтя для взаємодії, аби підприємство, незалежно від форми власності, мало відчутні переваги роботи саме у кластері. Хочемо забезпечити ефект синергії. На першому етапі це непросто, але саме до цього ми прагнемо.
– Як зараз виглядає картина партнерства ДК «Укроборонпром» за регіонами світу?
– У регіональному розрізі можна казати про масштабне охоплення країн Азії, зокрема Південно-Східної, про глибоке проникнення в Африку, де зберігається значний потенціал для нашої діяльності. Наша присутність у Європі має суттєві можливості для розширення співпраці. Так само і на американському континенті, де компанія співпрацює головним чином із США. Ми серйозно активізували ВТС зі Сполученими Штатами. Обсяг укладених контрактів з ними постійно зростає. Йдеться про різні формати взаємодії – як імпорт, так і експорт.
Новина по темі: ПРЕМ’ЄР АЗЕРБАЙДЖАНУ ПІДТРИМАВ ІДЕЮ ДВОСТОРОННЬОЇ ПРОМИСЛОВОЇ КООПЕРАЦІЇ З "УКРОБОРОНПРОМОМ"
– А як би Ви загалом схарактеризували оборонно-промислові перспективи України на європейському та євроатлантичному просторі?
– Європейський ринок цікавий для України з точки нашого геополітичного вибору, політичних орієнтацій, практичного партнерства, у тому числі в контексті отримання технологій. Цей ринок істотно відрізняється від наших традиційних ринків Азії, Африки або пострадянського простору. Для роботи в Європі необхідно керуватися не тільки технічними стандартами Північноатлантичного альянсу, а й економічними правилами, прийнятими в ЄС. З огляду на курс України на євроінтеграцію і НАТО нашим суб’єктам ВТС, державним та приватним оборонним компаніям доведеться диверсифікувати наукові та виробничі зв’язки з іноземними партнерами, налагоджувати співробітництво з країнами Європи та державами-членами Альянсу. Це вимагатиме трансформації зовнішньоекономічної політики, адаптації всіх форм діяльності розробників, виробників озброєнь та військової техніки, самих спецекспортерів до умов європейського ринку. Це непросто. Але цю роботу треба починати.
Новина по темі: ЗАКОН «ПРО НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ»: СИСТЕМАТИЗОВАНО ПЕРЕХІД ОБОРОННОГО І БЕЗПЕКОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ ДО СТАНДАРТІВ НАТО
Щодо роботи з НАТО. Для країни, яка прагне інтегруватися в європейське співтовариство, важливо не лише оснащення своїх збройних сил новітніми зразками, але й посилення на світовому ринку озброєнь. Тому стратегічний розвиток національного ОПК повинен відбуватися через взаємодію з НАТО та наближення продукції української промисловості до стандартів Альянсу.
Стратегічним напрямом розвитку системи стандартизації оборонної продукції України повинна стати її гармонізація із системами стандартизації оборонної продукції, які діють в ЄС і НАТО. Реалізація цього напрямку можлива лише в тісній співпраці з міжнародними організаціями, що діють у сфері стандартизації: Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), Міжнародна електротехнічна комісія (IEC), робочі групи НАТО з матеріальної стандартизації тощо.
– Що б Ви нині виокремили як основу бойової обойми «Укроборонпрому» ?
– Насамперед це рішення, скеровані на посилення можливостей держави дати гідну відсіч зовнішньому агресору. Це проекти, які мають мінімізувати переваги російської армії, здатні забезпечити помітний результат у найближчій перспективі. Тому насамперед йдеться про посилення нашого ракетно-артилерійського потенціалу. Це такі проекти, як крилата ракета «Нептун», глибока модернізація РСЗВ – «Вільха» та «Верба», створення власного виробництва артбоєприпасів до артилерійських систем великого калібру та інших зразків, розробка нових керованих боєприпасів, серійне виготовлення протитанкових комплексів і ракет до них. У сучасних умовах важливе завдання – автоматизація процесів бойового управління в артпідрозділах. Їх також вирішують на підприємствах «Укроборонпрому» в рамках таких проектів як «Оболонь-А», «Положення-2», «Зоопарк-3».
Згадаємо про бронетехніку. Це – основні бойові танки, які проходять процес глибокої модернізації на підприємствах Концерну і набувають нових властивостей. Це і бронетранспортери БТР-4Е, і БТР-3Е1 у різних версіях, засоби радіолокації, вітчизняні безпілотні комплекси. При цьому в нашої нової зброї є набута якість, якої бракує продукції більшості конкурентів. Наша зброя пройшла випробування війною. Вона загартована бойовими діями. Наші конструктори врахували бойовий досвід, усі побажання військових, і наша техніка стала більш ефективною, надійною.
Новина по темі: ПАВЛО БУКІН – ЗСУ ОТРИМАЮТЬ ПЕРШУ ПАРТІЮ ТАНКІВ «ОПЛОТ» У 2019 РОЦІ
Також ДК «Укроборонпром» у рамках власних інноваційних проектів особливу увагу приділяє зразкам та системам, які мають стати основою для опанування нових технологій та рішень в національному секторі ОПК, забезпечать нам паритет на тлі пропозицій для внутрішнього чи зовнішнього ринку з боку зарубіжних компаній.
Підсумовуючи, скажу так – наші підприємства мають необхідний потенціал, аби ефективно працювати, виготовляючи цей арсенал і для армії, і для експорту. І державні, і приватні компанії оборонного спрямування можуть повністю розраховувати на досвід, сприяння і допомогу усього колективу ДК «Укроборонпром».
Розпитував
Сергій ЗГУРЕЦЬ, Defense Express
PS: З продукцію підприємств, що входять до складу Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» можна буде ознайомитись відвідавши об’єднаний стенд (3Е81) та відкриті майданчики.
XV Міжнародна спеціалізована виставка ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА – 2018 з 9 по 12 жовтня 2018 року пройде в Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, Броварський проспект, 15, станція метро "Лівобережна").
Новини по темі:
ДК "УКРОБОРОНПРОМ" ТА ДІФКУ ПІДПИСАЛИ МЕМОРАНДУМ ЩОДО ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
СТВОРЕННЯ НОВИХ СИСТЕМ ОЗБРОЄННЯ – ПРІОРИТЕТИ РОБОТИ УКРАЇНСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ КОМІСІЇ З ВТС
ВІЙСЬКОВІ У КИЄВІ ОТРИМАЛИ ВЕЛИКУ ПАРТІЮ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПТРК «СТУГНА-П» ТА «КОРСАР»
