Передвиборча кампанія в Україні показала велику уразливість українського суспільства до різноманітної маніпулятивної інформації. Саме в цей період загострилась хронічна українська «хвороба» - несвідоме відпилювання великої гілки, на якій тримається значна частина економіки та репутації держави. Мова йде про сферу експорту товарів та послуг військового призначення.
Різноманітні скандали, що пов’язані з фактами корупції в оборонній промисловості, які були ініційовані в Україні на тлі президентської передвиборчої кампанії, мають не лише внутрішній вимір. Аналіз схожих між собою ситуацій, пов’язаних з виконанням найбільших в історії України контрактів з експорту продукції військового призначення підтверджує гіпотезу про вдалу комбінацію свідомих ходів наших конкурентів на міжнародному ринку озброєнь...
...Продовження публікації БІДНІ, БО ДУРНІ: ЧОМУ В УКРАЇНІ НЕ ВЩУХАЮТЬ СКАНДАЛИ У СФЕРІ ЕКСПОРТУ ОЗБРОЄНЬ. Ч.1
У 2009 році між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (СТЕ) та Міністерством оборони Індії було укладено зовнішньоекономічний контракт на ремонт та модернізацію 105 військово-транспортних літаків Ан-32 загальна вартість якого перевищує 500 млн. дол. – це один з найбільших збройових контрактів в історії України
Про іноземного партнера та його особливості
На тлі постійних скандалів, що стосуються оборонного виробництва та військово-технічного співробітництва, слід відзначити, що за останні роки декілька великих європейський компаній-гравців ринку втратили контракти в Індії саме на тлі публічних скандалів.
У 2013 році доступ до індійського ринку втратила німецька компанія Rheinmetall. Індійська поліція вважала, що підрозділ концерну Rheinmetall Air Defence незаконно перевів 530 тис. дол. на рахунок фірми Ganton Ltd (Швейцарія). За рік до того, в 2012, Rheinmetall Air Defence (RAD), підрозділ систем ППО німецького концерну Rheinmetall AG, було внесено владою Індії в чорний список компаній, яким заборонено ведення підприємницької діяльності на території Індії через звинувачення в протизаконних методах конкуренції в ході боротьби за перемогу в тендері.
У січні 2014 Індія анулювала укладений в 2010 році на поставку 12 вертольотів компанії Agusta Westland з італійською промисловою групою Finmeccanica через підозри у використанні незаконних послуг посередників. Згаданий контракт на суму 556 мільйонів євро було скасовано, а італійську компанію внесено до чорного списку постачальників військової продукції в Індію. Основним вигодонабувачами від зриву цього контракту стали саме російські компанії, які відразу ж перейняли ініціативу на себе і розпочали переговори щодо постачання Індії 48 російських вертольотів Мі-17В-5. Станом на сьогодні, за інформацією російських ЗМІ, переговори близькі до завершення. Паралельно з цим, «Рособоронекспорт» може стати головним постачальником важких торпед для оснащення шести дизель-електричних підводних човнів класу «Кальварія» (Kalvari), що стало можливим в результаті цього ж скандалу.
Характерні заголовки в російських ЗМІ, що часто-густо є інструменом боротьби з конкурентами на міжнародному ринку озброєнь…
Подібних прикладів за останні 5 років назбиралися десятки, і усі вони реалізовані за подібним сценарієм. У чорних списках Міністерства оборони Індії опинилися такі всесвітньо відомі оборонні компанії як Rheinmetall Air Defence (Німеччина), Agusta Westland International (Великобританія), Israel Military Industries (Ізраїль), Leonardo S.P.A (Італія-Великобританія). При цьому, в чорний список часто-густо вносяться не лише власне юридичні особи, що є постачальниками, а й дочірні та пов’язані компанії та приватні особи.
Цікавим є той факт, що для припинення співпраці між індійськими державними замовниками та постачальником оборонної продукції, достатньо мати лише недоведену слідством підозру у вчиненні останнім якихось незаконних дій. Яскравим прикладом є ситуація навколо компанії Rolls Royce Private Limited, співпрацю з якою було повністю припинено, поки що на період проведення слідства.
У випадку, наприклад, з відомим південноафриканським виробником оборонної продукції Denel, Індія внесла компанію до чорного списку постачальників та призупинила роботу за вже підписаними контрактами через підозри у виплаті комісії компаніям-посередникам при виконанні контракту. При цьому, доказовою базою на момент прийняття рішення Міністерством оборони Індії стали виключно публікації в друкованих та Інтернет ЗМІ!
+ФОТО
На цьому тлі може бути дуже цікавим ряд подробиць, що стосуються розслідування НАБУ по справі, в якій фігурують посадовці ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт». За інформацією видання ЦЕНЗОР.НЕТ в квітні 2016 року детектив НАБУ Дмитро Литвиненко направляв голові правління індійської компанії Hindustan Aeronautics Limited запит, де цікавився, чи передбачає виконання контракту наявність будь-яких інших компаній, окрім українських.
Взагалі-то НАБУ не має дозволу на самостійну міжнародну діяльність і мало б передавати це звернення через ГПУ, але детектив пішов напряму. В листі він зазначив, що посадовці ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» підозрюються у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах.
Показово, що через два місяці, 6 червня 2016, той же детектив відправив другого листа, де вказав, що більше не потребує цієї інформації.
Згодом ще одне звернення було передано офіційно через ГПУ, і на нього надана відповідь, що іноземних посередників не було.
Лист НАБУ від 2016 року та шквал негативних публікацій у пресі, ймовірно, справив на Індію "належне" враження, оскільки, за інформацію, що циркулює серед українських спецекспортерїв, обсяги ВТС України та Індії у 2017 та 2018 значно скоротилися, а обсяг недоотриманих за контрактами коштів за два роки може сягати ста млн. дол. США.
Враховуючи чутливість подібних дій правоохоронних органів та міжнародно-політичні наслідки від подібних скандалів, вчасно відслідковувати та врегульовувати подібні ситуації повинні спільно зі Службою безпеки України Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України до компетенції яких саме і належать ці питання. Антикорупційна діяльність повинна відбуватися без завдання шкоди національним інтересам, а слідство має оперувати доведеними фактами, а не домислами та припущеннями. Той факт, що в Україні було допущено організацію подібного скандалу із залученням провідних антикорупційних органів держави та провідної компанії спецекспортера може поставити під сумнів ефективність та життєздатність спеціального державного апарату, покликаного захищати національні інтереси України від втручання іноземних зацікавлених сторін.
Також, слід відзначити, що Індія є найбільшим у світі покупцем озброєнь та військової техніки. На долю Індії, за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI, по даним на початок 2018 року), приходиться 12% від усього світового експорту у 2013-2017 роках. За це ринок точиться шалена конкурентна боротьба. Показовим є те, що, за даними того ж SIPRI, 62 % експорту ОВТ до Індії припадає на РФ – основного конкурента України на міжнародному ринку озброєнь.
Ще раз про конкурентів та форми їх дій
Представники українських компаній-спецекспортерів, які представляють постачальників послуг з авіаційного ремонту та модернізації авіаційної техніки на зовнішньому ринку, протягом останніх років говорять про суттєве посилення тиску з боку безпосередніх конкурентів українських виробників – компаній з РФ. При цьому спостерігається застосування росіянами широкого спектру засобів для того, щоб витіснити з цього ринку компанії з України – від делікатного лобізму до шантажу та підкупу.
Для реалізації власних інтересів російською стороною використовуються різноманітні «інструменти» серед яких:
- «роз’яснювальні» листи від імені компаній розробників окремих типів військової авіаційної техніки закордонним експлуатантам в яких з використанням маніпулятивних технологій до відома споживачів доводиться інформація стосовно того, що ці російські компанії є розробниками визначених типів літальних апаратів, мають всі авторські права на них та є ліцензієдавцями на здійснення ремонтних робіт та внесення змін у конструкцію зазначених ЛА в зв’язку з необхідністю поліпшення їх споживчих характеристик. Крім того в подібних листах може бути зазначена вимога до експлуатантів військових авіаційних засобів стосовно використання в ході ремонту оригінальних запасних частин, вузлів, агрегатів та інших комплектуючих та з попередженням, що, в разі невиконання зазначених умов, розробник не несе відповідальності за наслідки;
- підбір іноземних компаній-партнерів в країнах-експлуатантах зазначених типів техніки, створення умов для їх певної підконтрольності та наділення їх відповідними правами з боку розробника;
- здійснення комплексу заходів з лобізму шляхом створення цільових груп впливу в країні-експлуатанті визначеного типу авіаційної техніки;
- проведення цілеспрямованої роботи з особами що приймають рішення.
Результатом таких дій росіян стає те, що діючі контракти з надання послуг з авіаційного ремонту та модернізації авіаційної техніки радянської розробки та виробництва, а також на постачання запасних частин та комплектуючих до неї почали піддаватись ревізії – навіть з боку традиційних для українських компаній партнерів.
Так, наприклад, у 2017 році українська компанія ДГЗІФ «Укрінмаш» була штучно позбавлена можливості участі в тендері на ремонт, продовження ресурсу, постачання запасних частин для 12 літаків МіГ-29 та 3 літаків МІГ-29УБ ВПС Болгарії, що відбулось на фоні відвертого лобізму інтересів російської «РСК «МіГ» з боку посадових осіб Болгарії.
Публікація по темі: ЯК РФ ПІДРИВАЄ ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ БОЛГАРІЇ ТА… НАТО
На початку 2018 року спостерігались всі ознаки того, що представники Московського вертолітного заводу імені М.Л. Миля (нині входить до складу держкорпорації «Ростех») та АТ «Российская самолётостроительная корпорация „МиГ“» (скорочена назва АО «РСК „МиГ“» проводили активну роботу з експлуатантами зазначених видів авіаційної техніки переконуючи їх в тому, що розробник має ексклюзивне право на визначення постачальників послуг з ремонту та модернізації та оригінальних запасних частин, що також відобразилось у втраті ряду можливостей для українських авіаремонтних підприємств.
Роком раніше у 2017 генеральному секретарю Міністерства оборони Індонезії було надіслано листа за підписом заступника Федеральної служби ВТС Росії В. Дрожжова, в якому індонезійського віце-адмірала застерігали від розміщення в Україні замовлень на ремонт авіатехніки, зокрема двигунів для Су-27.
Вже у 2019 році подібний лист заступник Федеральної служби ВТС Росії Пєтухов надіслав командувачу ВПС Індонезії.
Публікація по темі: ПРЕТЕНЗІЇ РФ ДО УКРАЇНСЬКИХ ЕКСПОРТЕРІВ РЕМУСЛУГ АВІАТЕХНІКИ КОЛИШНЬОГО СРСР ЮРИДИЧНО НІКЧЕМНІ
Як бачимо, подібні дії в РФ координуються на урядовому рівні та забезпечуються потенціалом дипломатичної служби та розвідувальних органів цієї країни. Тож мова тут йде про проведення в життя цілеспрямованої політики РФ по сприянню реалізації військово-технічного співробітництва шляхом проведення активних заходів впливу.
Чи є світло в кінці тунелю?
Останнім часом лозунги про боротьбу з корупцією стали мейнстрімом та, часом, затьмарили здоровий глузд. Особливо це відчувається в період виборчої боротьби. Наразі можна констатувати, що при всій значущості боротьби з таким ганебним явищем як корупція, ефект від тих методів боротьби, що більше відображаються в заголовках ЗМІ, ніж в рішеннях суду, є більш негативним і для репутації і для економіки країни. Особливо це стосується таких чутливих сфер, як оборонне виробництво та військово-технічне співробітництво, де ризики втрат є неспівставно високими і такими, що можуть мати далекосяжні наслідки.
При всій важливості роботи, яку роблять антикорупційні органи, хотілося б їх закликати піддавати розголосу не проміжні результати їх діяльності, а вже ті, що вилились у відповідні судові рішення.
Слід також уважно розібратись з «природою» виникнення та життєвого циклу скандалів, що стосуються оборонного виробництва та військово-технічного співробітництва України, а також конкретними ролями усіх їх Фігурантів та Ініціаторів. Але хто це все зробить? Можливо – Служба безпеки України, до завдань якої входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Крім того, до цієї роботи мають бути долученими і розвідувальні органи України, які також мають серед своїх завдань також «здійснення спеціальних заходів, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, воєнній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах...».
В перспективі бажано взагалі домогтись виключення умов для виникнення таких скандалів. В Державі також повинна бути створена система, яка б виключала можливість діяльності окремих державних органів, установ та організацій на шкоду Національним інтересам України та її партнерів, та на користь Конкурентів, що відбувається, в першу чергу, через їх низьку координацію та взаємодію і, не в останню - через можливість їх стороннього використання.
Здається, що слід почати з посилення координації і Рада національної безпеки та оборони України могла б тут відіграти дуже важливу роль.
Валерій РЯБИХ,
Публікації по темі:
БІДНІ, БО ДУРНІ: ЧОМУ В УКРАЇНІ НЕ ВЩУХАЮТЬ СКАНДАЛИ У СФЕРІ ЕКСПОРТУ ОЗБРОЄНЬ. Ч.1
ГІБРИДНІ АТАКИ КРЕМЛЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ОЗБРОЄНЬ
АВІАРЕМОНТ І МОДЕРНІЗАЦІЯ: ЯК УТРИМАТИ ПОЗИЦІЇ Й ОБІГНАТИ КОНКУРЕНТА