Нас вкотре вчить історія. Щоб захищати свої  інтереси, треба мати силу. Уособлення цієї сили – наше військо та оборонна промисловість.  Для відновлення цієї складової, дійсно, зроблено вже багато. Але до нової якості – ще далеко. Для протидії найближчим і майбутнім загрозам країні потрібні якісно кращі Збройні Сили та обороннопромисловий комплекс. Оновлення духу армії  та оборонної промисловості – спільний  виклик і для суспільства, і для влади.

 

Виставка «Зброя та безпека 2019» – лише проміжний результат постійного руху до набуття нових сил і спроможностей. Цього року в нашій головній збройовій виставці беруть участь понад 370 учасників. З них –  48 іноземних з 16 країн. Це США, Польща, Данія, Фінляндія, Бельгія, Білорусь, Австрія, Чехія, Туреччина, Німеччина, Італія, Латвія, Хорватія, Ізраїль, Китай, Казахстан. Національними павільйонами представлені США (9 компаній), Польща (5 компаній), Туреччина (14 компаній) і Чехія (3 компанії). Серед українських учасників – 36 підприємств ДК «Укроборонпром», 23 підприємства ГО «Ліга оборонних підприємств України», 2 підприємства Державного космічного агентства України та ще понад 130 інших державних і приватних підприємств як ОПК, так і суміжних галузей.

 

 

Наша інформаційно-консалтингова компанія Defense Express – як традиційний інформаційний партнер цього заходу державного значення – у спеціальному номері журналу представляє ключову палітру зразків озброєнь та техніки, що можна побачити на стендах та відкритих майданчиках виставки «Зброя та безпека 2019». В них – наш поточний потенціал. Проте небезпечно заколисувати себе розмовами про високі досягнення. Краще бути скептичним реалістом.

 

 

Має бути розуміння – не на словах, а на ділі, – що сучасна війна є суто технологічною, і перевагу матиме той, хто володіє більш просунутими технологіями, а, відтак, і новими видами зброї. Ми все ще дуже уразливі в цьому плані. Водночас, ми бачимо спроби цілеспрямованого промацування противником нашої оборони з використанням новітніх систем розвідки і ураження, зокрема і в кіберпросторі. Агресор позбавлений будь-яких запобіжників і лише адекватна відповідь може його стримати. Тож, звісно, виникають цілком слушні питання щодо того, а чи спроможні сьогодні українські оборонні підприємства, як державні, так і приватні, створювати нові зразки та системи, які відповість вимогам дня завтрашнього, а не учорашнього? Які правила гри сприятимуть реальній конкуренції, а відтак, виготовленню продукції для Збройних Сил та експорту в достатній кількості, з високою якістю та прийнятною ціною – як для замовника, так і виконавця? Чи дійсно нове керівництво Міністерства оборони розуміє, що вже немає сенсу захоплюватись лише платформами, якими б гарно броньованими вони не були? Бо в інформаційну епоху не великий перемагає малого, а швидкий – повільного. Тому – настав час шукати інші варіанти оборонної стратегії, яка ґрунтуватиметься не на збільшенні кількості особового складу чи танків, а на нових підходах до вишколу та управління військами.

 

Тож потрібен новий формат співпраці між державою, її політичним керівництвом, армією та «оборонкою». Ми не можемо так довго бути заручниками проблем, які звикли називати системними. Сподіваюсь, що їх розв’язання таки можливо. Бо інакше, як старий процесор, «зависнемо» між непотрібним та неможливим.

 

Сергій ЗГУРЕЦЬ, 

директор інформаційно-консалтингової  компанії Defense Express, головний  редактор

 

Реальність мовою цифр

Головне завдання державних підприємств ОПК – забезпечувати потреби ЗС України та інших складових сектору безпеки та оборони військовою технікою та озброєнням. Найбільший замовник оборонної продукції – Міністерство оборони.

 

101млрд грн ($3,4 млрд) – бюджет Міноборони у 2019 р. З них близько $2 млрд витрачається на утримання особового складу ЗСУ. Загальна чисельність ЗС України становить нині 250 тис., з них 204 тис. – військовослужбовці. На потреби розробки та закупівлі нового та модернізованого озброєння і військової техніки в рамках Державного оборонного замовлення (ДОЗ) виділено 16,3 млрд грн ($580 млн). Такий бюджет недостатній для масштабного переозброєння всіх родів і видів військ в такій кількості. Для порівняння: Польща, яка має армію вдвічі меншу за чисельністю (123 тис.), витратить у 2019 р. на розвиток армії 10 млрд євро.

 

95% становить укомплектованість озброєнням та технікою бойових  частин  за даними Міноборони, а коефіцієнт технічне справності  ОВТ — 85%. Загальна кількість техніки та озброєння, яка входить до арсеналів ЗС України, за округленими показниками становить: танки –  1100 од.; БМП – 1900 од.; БТР – 1500 од.; артсистеми калібром понад 100 мм – 1800 од.; гелікоптери – 130 од.; бойові літаки – 180 од.; військово-транспортні  літаки – 30 од.; кораблі та катери ВМС – 9 од.

 

• Пріоритетними напрямами ДОЗ на 2019 р. було визначено завершення розробки новітніх та модернізованих зразків озброєння та військової техніки, прийняття їх на озброєння та постачання для Збройних Сил України. Це ракетні комплекси, самохідні артилерійські гаубиці, реактивні системи залпового вогню, засоби розвідки та наведення артилерії. Проте є ризик, що не всі проекти були виконані в повному обсязі. За  деякими напрямками – як-то виготовлення нової бронетехніки (БТР-4) –  є зрив виконання ДОЗу.
• До виконання ДОЗу залучені як державні, так і приватні підприємства. Левова частка державних підприємств ОПК сконцентрована у державному концерні «Укроборонпром». Кількість підприємств - 98. Прибуткових з них – 57, збиткових – 41. Заборгованість по зарплатні на збиткових підприємствах ДК «УОП» станом на вересень 2019 р. – 1,1 млрд грн.
• Якщо у 2015 р. ДК «Укроборонпром» виконував більше 60% робіт за ДОЗ, то за підсумками 2016 р. на концерн припало лише 38% ДОЗ. Частка приватного сектору суттєво зросла. Ця тенденція зберігається і до сьогодні.  Кількість приватних оборонних підприємств (понад 150) перевищує  кількість державних, це понад 2/3 загального обсягу виробництва.
• Експорт озброєнь залишаться важливою складовою доходів державного бюджету України. У 2018 р. загальний обсяг експорту ОВТ та послуг усіх підприємства ОПК – як державних, так і приватних – становив близько $1 млрд. З них $766,3 млн – загальний обсяг експорту підприємств ДК «Укроборонпром» (з них $256 млн – це контракти компанії «Укрспецекспорт», та $223 млн – ДП «Антонов». У загальному обсязі експорту ДП «Антонов» 88% надходжень – від авіаперевезень).
• Україна експортує озброєння або надає послуги партнерам у  49 країнах світу. До першої десятки імпортерів продукції ОПК України  та послуг оборонного призначення, за обсягами реалізованих у 2018 р. контрактів, входять: Таїланд, Китай, Пакистан, Індія, Саудівська Аравія, США, Азербайджан, Алжир, Йорданія, Республіка Корея.