В Україні триває робота над новим оборонним оглядом, яка має бути завершена у грудні цього року. Це матиме системний вплив на зміст та сенси наших концептуальних документів у сфері безпеки і оборони – Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України та Стратегічного оборонного бюлетеня України.
У минулому номері журналу ми подали декілька важливих розділів з аналітичного документа під назвою «Майбутнє безпекове середовище 2030. Стратегічне передбачення». Метою цього документа, який розробляється вперше, є надання органам державної влади України та структурним підрозділам Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, а також іншим установам, які беруть участь у процесі державного стратегічного планування, загального уявлення про політичні та безпекові процеси, які можуть мати місце у світі та довкола нашої держави до 2030 року. На основі майбутнього безпекового середовища формуватимуться погляди щодо природи майбутніх конфліктів та розроблятиметься Об’єднана оперативна концепція.
У цьому номері ми надаємо нашим читачам можливість ознайомитись ще з одним цікавим розділом цього документа під назвою «Чорні лебеді». У ньому акумульовано перелік сценаріїв розвитку подій, які матимуть суттєвий вплив на безпекове середовище у світі, проте виникнення яких може відбутися достатньо швидко.
Збройний конфлікт світових центрів сил. Вичерпання ресурсів планети, ескалація глобального протиборства за доступ до них, зростання воєнної могутності світових центрів сили може призвести до застосування військової сили, і, як наслідок, виникнення світової війни. Відбудеться втягування до воєнних дій значної кількості країн у різних регіонах. Будуть сформовані протиборчі коаліції. Людські втрати та економічні збитки в цій війні можуть перевищити сукупні втрати Першої та Другої світових війн і стануть безпрецедентними у світовій історії та, з урахуванням наявності ядерної зброї й інших технологій масового знищення, поставлять людство на межу виживання. Виникне нова парадигма існування людства та система світового устрою. Зважаючи на інтереси глобальних гравців та враховуючи географічний імператив України, існуватиме загроза для цілісності та суверенітету України.
Збройний напад на Україну. Україна може стати об’єктом збройного нападу зі сторони інших держав, у тому числі із застосуванням ядерної зброї. Метою цього може бути зміна зовнішньополітичного курсу нашої держави, позбавлення України суверенітету, отримання контролю як за всією Україною, так і за окремими територіями. З огляду на те, що Україна не є членом міжнародних безпекових коаліцій та союзів, зовнішня військова допомога вважається малоймовірною. Агресія однієї держави може стати тригером для аналогічних дій інших країн та недружніх стосовно України сил.
Втрата міжнародної уваги до України та її підтримки. «Українське питання» в міжнародних відносинах відійде на периферію. Світові політичні, фінансові та безпекові інститути, а також провідні країни припинять підтримку України щодо її всебічного розвитку та врегулювання збройного конфлікту з Росією. Стратегічні союзники та регіональні партнери, найімовірніше, втратять інтерес до України та відмовляться від участі в міжнародних форматах, уникаючи демонстрації «конфліктності» у відносинах з Кремлем. Внутрішня політика України стане об’єктом критики зі сторони суб’єктів міжнародних відносин. Деякі з сусідніх держав заявлятимуть про початок політики блокування та протидії українським ініціативам. З великою долею ймовірності перед Україною виникне ризик геополітичної ізоляції та існування у «ворожому оточенні». Припинення фінансової підтримки України або її відстрочення з боку країн-партнерів та світових фінансових установ спричинить одночасний «вибух» валютних, фінансових та бюджетних проблем, загострення яких матиме важкопрогнозовану глибину й тривалість.
Колапс одного з ключових міжнародних акторів. У країні з авторитарним та недемократичним режимом може виникнути колапс внаслідок системної кризи, деградації державних та громадських інституцій, занепаду інфраструктури та системи життєзабезпечення. Зазначене поглиблюватиметься соціально-економічною кризою, міжнародною ізоляцією та санкціями. За умови, що така країна складається з численних субнаціональних підгруп, меншин та суб’єктів, це може призвести до громадянської війни з подальшою дефрагментацією та утворенням нових держав з важкими наслідками для глобальної економіки, а також регіональної безпеки та стабільності. Якщо ця країна матиме ядерну зброю – зазначені наслідки набудуть глобального характеру.
Зникнення європейського суб’єкта(-ів) міжнародних відносин. При втраті суверенітету однією з європейських країн (як насильницьким, так і добровільним шляхом) та/або розпаду міжнародної (регіональної) організації виникне небезпека руйнування системи міжнародних відносин. Це може спричинити ускладнення безпекової ситуації в регіоні, трансформацію міжнародної нормативно-правової бази (зокрема в частині визнання кордонів), розпад чинних союзів (блоків), порушення торговельних шляхів та негативний вплив на фінансову систему. Наслідком таких дій також можуть стати додаткові міграційні потоки, неконтрольований транзит зброї та військової техніки, висування нових територіальних претензій, а також розв’язання воєнного конфлікту в Європі.
Локальний воєнний конфлікт. Наявність заморожених конфліктів та загострення двосторонніх міждержавних суперечностей між країнами регіону може спровокувати збройний конфлікт на кордоні з Україною. У таких умовах нашу державу буде втягнуто в протистояння інших регіональних акторів. Спектр загроз розшириться та включатиме: намагання використання території України для ведення бойових дій; несанкціоноване ураження важливих українських об’єктів збройними силами інших держав; виникнення масштабних потоків біженців з району бойових дій до України; здійснення провокацій. Зазначене призведе до ускладнення та додаткового навантаження на соціально-економічну сферу України та необхідності зміни конфігурації оборони держави.
Світова економічна криза. Раптовий фінансово-економічний шок призведе до руйнування економік. Така світова фінансово-економічна криза матиме периферійний характер, тобто відбудеться не в країнах індустріального «ядра», а на сировинній периферії. Спад на сировинних ринках обумовить колапс валютних надходжень, звуження внутрішнього ринку та обвалення системи державних фінансів. Ситуація супроводжуватиметься дефолтом, критичним спадом рівня життя населення та частковим порушенням інфраструктури життєзабезпечення. Під час світової економічної кризи українська економіка опиниться в умовах структурної деградації. Світова фінансово-економічна криза буде мати серйозні економічні наслідки, що стимулюватиме появу нових ризиків кумулятивного характеру.
Масштабна кібератака. Порушення інформаційної безпеки систем комунікацій у результаті деструктивного кібернетичного впливу матиме глобальні наслідки планетарного значення (техногенного, технологічного, економічного та військового характеру). Це спричинить руйнування систем управління та зв’язку, об’єктів критичної інфраструктури, транспортної та фінансової систем, глобальних комп’ютерних мереж, втрату значних обсягів даних та спотворення інформації, а також збій і несанкціонований доступ до керування військами та озброєнням (у тому числі зброєю масового знищення). Зазначене може призвести до серйозних людських жертв. Джерелами виникнення загроз деструктивного кібернетичного впливу можуть бути авторитарні режими та режими-ізгої, терористичні організації та міжнародний криміналітет. Поряд з цим, не виключається можливість технологічного збою у роботі системи (без втручання людини).
Масштабний терористичний акт або диверсія. Не виключатиметься можливість здійснення масштабного терористичного акту з важкопрогнозованими наслідками на кшталт 9/11 у США. Такий теракт може бути здійснено як на об’єктах критичної інфраструктури, зокрема на атомній електростанції, так і в місцях масового скупчення людей, що призведе до численних людських жертв. Внаслідок цього може кардинально змінитися політика світових акторів та ситуація на світовому фінансово-економічному ринку, що може стати приводом для початку військових дій з формуванням воєнних альянсів та союзів.
Масштабні техногенні катастрофи та природні катаклізми. Зношеність потужностей небезпечних промислових виробництв, недосконалість технологій у промисловій та військовій галузях, критичне накопичення екологічно небезпечних відходів, низька кваліфікація персоналу та людський фактор, а також руйнівний вплив природних явищ можуть спричинити масштабні техногенні катастрофи. Ці катастрофи, як правило, матимуть транскордонний характер, породжуватимуть претензії сусідніх держав і викликатимуть посилення міждержавних суперечностей.
Можуть виникнути непередбачені події катастрофічного характеру, пов’язані з природними явищами – космічні процеси, геологічна активність, метеорологічно-кліматичні зміни. Зазначене зачепить усі без винятку держави та завдасть значних людських жертв.
Defense Express
Цей матеріал розміщено в журналі Defense Express №9 за 2019 рік. Додаткову інформацію про умови та порядок передплати продуктів Інформаційно-консалтингової компанії «Діфенс Експрес» можна знайти тут.
Публікації та новини по темі:
