181101 robotu na viyniЗалізні солдати. На українському ринку озброєнь з’являється все більше розробок, які повинні замінити людину в бою. Роботизовані системи оснащують бронею, камерами, кулеметами і навіть ракетним озброєнням. Коли мілітарі-роботи з’являться на Донбасі? Які завдання вони зможуть виконувати і в яких випадках вже зараз роботу українських військових доручають машинам? У цьому розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.

 

2016 рік. Авдіївська промзона – одна з найгарячіших точок на Донбасі. Відстань між позиціями сторін настільки незначна, що стрілецька зброя тут практично не замовкає.

 

 

Щоб хоч якось убезпечити бійців, доводилося шукати нестандартні рішення, згадує Масі Найєм. Тоді на промзоні він командував взводом у складі 81-ї бригади. Тому, коли дізналися про волонтерську розробку, що дозволяє керувати кулеметним вогнем із укриття, вирішили випробувати на передовій.

 

«Цій залізяці не треба спускатися їсти і таке інше. Ви поставили її і знаєте, що можете не відкривати її протягом тижня. Просто чекати, поки щось трапиться, і після цього відкривати вогонь. Вона набагато надійніша, ніж коли там людина просто сидить», – пригадує колишній військовослужбовець ЗСУ Масі Найєм.

 

Масі Найєм, колишній військовослужбовець ЗСУ
Масі Найєм, колишній військовослужбовець ЗСУ

За автоматичну турель «Шабля» військові заплатили трохи більше від ста тисяч гривень. Але, згадує боєць, покупка повністю себе виправдала. Завдяки встановленій камері і пультові дистанційного керування спостерігати за діями бойовиків і обстрілювати небезпечні ділянки можна було без ризику для життя українських солдатів.

 

«Вона так само працює, як і людина. Просто тут не людина стоїть і голову витягує так, що її видно і снайпер легко «знімає», а залізяка. Ну, добре – снайпер вистрелить, проб’є камеру – але нічого страшного немає в цьому. Вона ніщо в порівнянні з життям людини», – каже Масі Найєм.

 

Вдосконалена «Шабля»

 

Нещодавно в Києві пройшла найбільша українська виставка військових розробок «Зброя та безпека». З часу боїв на Авдіївській промзоні «Шаблю» вдосконалили, зробивши частиною збройного робота.

 

«Це може бути супровід бойової групи – вихід на штурмове завдання. Це може бути робота поруч зі снайперською парою і контрснайперська незалежна робота. Це може бути вогнева підтримка», – розповідає один із творців «Шаблі», розробник компанії Global Dynamics Данило Ковжун.

 

 

Тепер у оператора є можливість керувати наземним безпілотником на відстані менше від кілометра. Техніка здатна перевозити 200 кілограмів вантажу і розвивати швидкість до 20 кілометрів на годину. Машину можуть озброювати кулеметом, гранатометом або керованими ракетами. Розробники впевнені: роботам у військах із кожним роком будуть довіряти все більше завдань.

 

Автоматична турель «Шабля». Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека-2018». Київ, 10 жовтня 2018 року
Автоматична турель «Шабля». Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека-2018». Київ, 10 жовтня 2018 року

«Витягнути рацію на терикон, щоб поширити лінію зв’язку. Для того, щоб протягнути «польовку» (дріт польового телефона – ред.) до ВОПа, для того, щоб перевірити її на пробої. Для того, щоб витягнути пораненого, для того, щоб підвезти зброю», – продовжує Данило Ковжун.

 

«Ласка» і «Фантом»

 

Іще одна українська розробка – роботизована платформа «Ласка». Основна перевага безпілотника – стійкість до засобів РЕБ. Робот може працювати автономно, за заздалегідь заданими маршрутами, і навіть самостійно повертатися на базу. Для управління системою досить звичайного смартфона.

 

Новина по темі: «ІНФОКОМ ЛТД» ПРЕДСТАВИЛА РОБОТИЗОВАНУ ПЛАТФОРМУ «ЛАСКА 2.0» (ВІДЕО)

 

«Ось я вибрав, щоб він міг людей визначати, машини, літаючі апарати і тварин. Я запараметрував. Сказав: відслідковуй мені цю зону. І все, вона сама все це буде робити. Мені видає вже визначені об’єкти – сигнал, що в зону зайшов якийсь об’єкт» – пояснює принцип роботи «Ласки» інженер-програміст компанії «Інфоком» Дмитро Єрмолаєв.

 

Роботизована платформа «Ласка» на виставці «Зброя та безпека-2018». Київ, 10 жовтня 2018 року
Роботизована платформа «Ласка» на виставці «Зброя та безпека-2018». Київ, 10 жовтня 2018 року

Свою розробку «Фантом» уже кілька років розвиває і державний концерн «Укроборонпром». Військовим надали декілька модифікацій машини. Остання, вагою в дві з половиною тонни, – найбільш потужна. Озброєна платформа 80-міліметровою системою залпового вогню.

 

Але поки ця техніка – лише демонстраційний зразок. В «Укроборонпромі» навіть приблизно не можуть назвати терміни, коли їхній робот може потрапити у війська.

 

 

«Будь-яка нова система, військові не зможуть нею користуватись, якщо у них не буде протоколу бойового застосування – так звані бойові статути. Якщо є бойовий статут, якщо є відповідні інструкції, то вона чітко лягає у побудову підрозділів ЗСУ. На сьогодні протоколів застосування цієї техніки немає», – каже генеральний директор ДК «Укроборонпром» Павло Букін.

 

«Уран-9»: неефективна зірка російської пропаганди

 

Досі на фронті немає жодного українського робота, і справа тут не тільки в документах, пояснюють в інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. Причина також у якості безпілотників, які поки не можуть задовольнити запити військових.

 

Новина по темі: ТАКТИЧНИЙ БЕЗПІЛОТНИК PD-1 З НОВИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ НА «ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА-2018» (ВІДЕО)

 

«Якщо ми йдемо вночі і цей робот тріщить так, що нас видно і чути за два кілометри, то це означає, що ми, начебто використовуючи технологічну річ, ставимо себе під ризик. І тоді я, як командир, кажу: хлопці, ваш робот класний, але залиште його собі», – каже директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

 

Сергій Згурець, військовий експерт, керівник агенції Defense Express
Сергій Згурець, військовий експерт, керівник агенції Defense Express

У таких умовах, вважає Згурець, у найближчі 10 років українські бойові роботи на передовій навряд з’являться.

 

«Майбутнє роботизованих систем залежить від того, чи спроможні розробники розуміти те, що потрібно військовим. І якщо цього не буде, то буде два абсолютно паралельні тренди. Військові будуть розуміти, що щось воно десь є, але воно їм не допомагає. І буде другий тренд, де промисловці будуть казати: ми створили такі круті речі, а військові нас не розуміють. Якщо ми не знайдемо порозуміння між цими двома тенденціями, то ніяка роботизація в українській армії відбуватись не буде», – додає Сергій Згурець.

 

Майбутнє роботизованих систем залежить від того, чи зможуть розробники розуміти те, що потрібно військовим
Сергій Згурець
 

​Труднощі у використанні бойових роботів відчувають і країни з набагато більшими військовими бюджетами. Зокрема, проблеми викликає й російський безпілотний комплекс «Уран-9», постійний герой російської військової телепропаганди. Тут і ракетне озброєння, і гармата, і вогнемети. Але після застосування робота в Сирії військові з центрального науково-дослідного інституту Міністерства оборони Росії опублікували звіт, де вказали на цілу низку недоробків, які роблять техніку неефективною. Тут проблеми і з пересуванням, і з вогневою міццю, і зі спостережними функціями.

 

 

При самостійному пересуванні «Урана» виявили низьку надійність ходової частини. Робот також показав нестабільну роботу 30-міліметрової автоматичної гармати. Військові фахівці вважають великим мінусом «Урана» нездатність вести вогонь у русі.

 

Роботизовані платформи з’являться, коли вартість життя солдата буде більшою, ніж вартість технологій – експерт

 

Світовий лідер у використанні роботизованих систем – армія США. Там уже зараз на озброєнні стоять кілька тисяч наземних безпілотних машин. Але не бойових. Це – невеликі роботи, без озброєння, яких використовують для розвідки або розмінування території.

 

Новина по темі: БОЙОВІ АВТОМОБІЛІ З ІНТЕГРОВАНИМИ СИСТЕМАМИ БЕЗПІЛОТНИКІВ

 

Їх застосовують у гарячих точках, таких, як Ірак або Афганістан. Саме необхідність зберегти життя і здоров’я солдата, вважає Згурець, прискорила роботизацію американської армії.

 

«Виявилося, що вартість страховки, яку виплачує держава сім’ї (в разі загибелі військового – ред.), становить достатньо велику суму. І тоді стало зрозуміло, що вартість робота в 100–150 тисяч доларів є меншою. Ми прийдемо до роботизованих платформ тоді, коли вартість життя солдата буде більшою, аніж вартість будь-якого технологічного виробу», – зауважує директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

 

Водночас роботи в розпорядженні українських військових на Донбасі все ж є. Але не українські. Безпілотні машини для проведення саперних робіт ЗСУ як допомогу передають США і Канада. Для повного розмінування Донбасу, за підрахунками штабу ООС, знадобиться 15 років.

 

ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

 

 

Джерело

 

Новини по темі:

 

НОВА РОБОТИЗОВАНА СИСТЕМА SAHAR НА ПЛАТФОРМІ ROBATTLE ВІД ІЗРАЇЛЬСЬКОЇ КОМПАНІЇ

 

ЯК ВДОСКОНАЛЮВАТИ ТАКТИЧНІ КІБЕРОПЕРАЦІЇ

 

DARPA ІНІЦІЮЄ СТВОРЕННЯ ДРОНІВ, ЩО ЛІТАТИМУТЬ В ПЕЧЕРАХ ТА РОБИТИМУТЬ КАРТУВАННЯ МІСЦЕВОСТІ

 

DARPA ВИВЧАЄ ТЕХНОЛОГІЮ «РОЮ» ДЛЯ РОБОТИЗОВАНИХ СИСТЕМ

 

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues