Структура експорту української військової техніки в останні роки змінилася – акцент зміщується на послуги з модернізації радянського озброєння.
Це випливає з сюжету "Донбас.Реалії" (спецпроекту "Радіо Свобода").
За даними Держслужби експортного контролю про передачу готової техніки, у 2014-му й 2015 роках Нігерія купила в України 23 танки Т-72 і 12 гаубиць Д-30.
У 2016 році у Конго відправили 25 танків Т64БВ-1, в Об’єднані Арабські Емірати –108 броньованих машин БРДМ-2, в Індонезію – 5 БТР-4, ще 34 бронетранспортери БТР-3 – до Таїланду.
Вже в офіційних даних 2017 року кількість проданої бронетехніки зменшилася – лише 16 танків "Оплот" для Таїланду.
Статистики за 2018 рік поки немає.
Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Expess Сергій Згурець зазначає, що експортувати завершені зразки військової техніки можна лише після того, як потреби Збройних сил України задоволено.
"Лише надлишкові зразки можуть експортуватися. Саме тому у нас на сьогодні структура експорту змінилася", – пояснює він.
На початку війни Україна продавала навіть авіацію. Наприклад, у 2014-му Хорватії відправили 5 літаків Міг-21, один Міг-29 – у Чад, шість Мі-8 отримала Білорусь, а у 2015-му ще 5 гелікоптерів Мі-24 відправили до Південного Судану.
Відтоді авіацію не продавали, якщо вірити офіційним даним.
За словами Згурця, український експорт має три складових: постачання нової чи старої техніки, спільні розробки на замовлення, обслуговування екс-радянської техніки.
Зараз за кордоном є попит на українські протитанкові ракетні комплекси – "Стугна" і "Корсар". Їх купують Йорданія, Єгипет і Саудівська Аравія. Перспективними для України також називають Індію та інші країни Азії.
Згідно з даними мілітарного проекту Defence.blog, у 2020 року у М’янмі Україна добудує завод для виробництва БТР-4 і самохідних артилерійних установок.
Держкомпанія "Спецтехноекспорт" заявила про підписання минулого року контрактів з 30-ма країнами – головними експортними партнерами, як Індія, Алжир, М’янма, Китай, Екваторіальна Гвінея. Основні роботи – модернізація радянської авіації, бронетехніки, систем протиповітряної оборони.
"При цьому, у структурі експорту позитивною є динаміка зростання частки нових продуктів українських підприємств, зокрема, за напрямками ракетних систем, бронетехніки, БПЛА, космічних технологій", – наголошує компанія.
Європейський ринок у структурі експорту нашої зброї – лише декілька відсотків. Хоча Польщі у 2016 році продали 40 керованих авіаційних ракет Р-27.
Колишній заступник гендиректора "Укроборонпрому" Денис Гурак (працював у 2014-2018 роках) оцінює український експорт зброї в 1-2 млрд доларів на рік. Близько половини – частка приватних компаній, яких лякає корупція.
Олена РОЩЕНКО
