УКРАЇНІ НЕОБХІДНЕ ПОСИЛЕННЯ РОЗВІДОК

190909 kruglyj stil 4 вересня, під час круглого столу «Як посилити розвідувальні органи в Україні», в Інституті Горшеніна, експерти обговорювали можливості змін і посилення в розвідувальній сфері.

Сьогодні Україна має унікальну можливість змін і посилення в розвідувальній сфері, вважає директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), член правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД) Валентин Бадрак. Про це він заявив під час круглого столу “Як посилити розвідувальні органи України” в Інституті Горшеніна.

“Ми переконані в тому, що Україні необхідне надзвичайне, революційне посилення розвідок. Український інститут безпекових досліджень вивчав, на рівні 2010-2011 років, роботу російських спецслужб в Україні з 2005 по 2010 рік – не потрібно бути фахівцем, щоб побачити, що тут творилося. Ми порівнювали роботу спецслужб РФ з роботою майстра-борця на килимі, а українські спецслужби тоді нагадували підлітка, який тільки отримує якийсь досвід у боротьбі. Сьогодні ситуація істотно змінилася на краще, але ми знову порівнюємо майстра з нехай досвідченим, але юніором. Тому посилення потрібне в усіх площинах. Перш за все, це законодавче забезпечення, підготовка кадрів, ресурсне і технічне забезпечення. Фактично ми змушені сказати, що коли ми аналізуємо роботу іноземних розвідок, то бачимо дуже серйозні зміни. Вони пов’язані з тим, що сьогодні розвідки найбільш впливових країн працюють на випередження в технологіях, забезпечуючи технологічну перевагу. Вони повністю роблять акценти на використанні штучного інтелекту, автоматизації, на втручанні в телекомунікаційні мережі і захист цих мереж. У всіх цих сферах у нас є певні проблеми”, – сказав Валентин Бадрак.

На думку експерта, українській розвідці необхідно перейти від збору інформації до більш активних дій. І тут найголовніше – воля і бажання військово-політичного керівництва країни.

“Але головна теза, яку я хотів би озвучити – українським розвідувальним структури слід перейти від просто збору і аналізу інформації і підготовки рішень до активних операцій. І в тому числі в прихованій площині. Ознаки активних інформаційних і інформаційно-психологічних операцій ми якщо і бачимо, то дуже мало. У той час як таких ознак з боку тієї ж РФ величезна кількість. Росія створила таємний фронт проти України, і саме українським розвідкам під силу здійснити такий самий хід – створити таємний фронт проти РФ. Питання посилення розвідувальних структур – це питання амбіцій військово-політичного керівництва держави. Якщо президент і його команда будуть мати такі амбіції, то механізмів посилення буде досить”, – підкреслив Валентин Бадрак.

Юрій Радковець, заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України (2001 – 2004; 2013 – 2015) заявив, що військова освіта в розвідувальній сфері сьогодні потребує кадрового та ресурсного посилення, навчанню розвідників не приділяють достатньо уваги»

Немає кадрів і немає викладачів. А тим часом близько 15% тих, хто вчиться на військових спеціальностях, пройшли через АТО і зробили усвідомлений вибір професії розвідника – не романтичний, а усвідомлений. Їх потрібно “підбирати”, з ними потрібно працювати, а отже, потрібні молоді викладачі з практикою бойових дій”, – сказав Юрій Радковець.

Українські розвідувальні служби, як і раніше, є “калькою” радянських і російських органів розвідки. Про це під час круглого столу заявив віцепрезидент Центру стратегічних досліджень та аналізу, начальник Головного управління розвідки Міноборони України (1992 – 1997), заступник голови СБУ (2007) Олександр Скіпальський.

“Перш за все, необхідно позбутися шлейфу ще тієї, “совкової” архітектури розвідок – починаючи з назв і закінчуючи організаційними формами. Багато хто говорить про перехід на стандарти НАТО, але ніхто не замислюється над тим, що українська розвідка, по суті, як і раніше, є “калькою” російської розвідки. Наприклад, Служба зовнішньої розвідки – калька російської СВР і є рудиментом радянських часів. Чому частина підрозділів нашої розвідки називаються управліннями, а частина – службами? Це наслідок використання моделі російських розвідок. З огляду на це, ми пропонуємо перейменувати Службу зовнішньої розвідки в Центральне управління розвідок і створити окремі відомчі підрозділи конкурентної розвідки замість СЗР”, – сказав Олександр Скіпальський.

За словами експерта, сьогодні на ефективні розвідувальні органи за кордоном, крім функції інформаційного забезпечення, покладають самостійне проведення активних таємних акцій, інформаційних операцій і поведінкової війни.

Після демілітаризації СБУ контррозвідки слід передати Міноборони, – заявив ексглава ГУР, Начальник Головного управління розвідки Міноборони України (2014 – 2016), заступник глави Адміністрації президента України (2016 – 2019) Валерій Кондратюк. Експерт вважає, що загальне реформування сектора безпеки і оборони країни здатне дати імпульс розвитку і посиленню військової розвідки.

“Перспективним напрямком розвитку військової розвідки є загальне реформування сектора безпеки і оборони. Після підписання і прийняття закону “Про основи національної безпеки України” є цілий напрям реформування СБУ, одним з елементів якого є демілітаризація Служби безпеки. У цьому контексті виникає питання долі військової контррозвідки, яка продовжить обслуговувати і забезпечувати захист військових частин і підрозділів. Тут може бути корисним досвід Польщі – там після демілітаризації їх Агентства внутрішньої безпеки військова контррозвідка була передана до складу військової розвідки. І тоді розвідувальна служба Міноборони матиме дві функції – як розвідувальна, так і контррозвідувальний захист не тільки Міністерства оборони, але і військових частин і підрозділів. І це дійсно буде створення нової розвідувальної служби в складі Міноборони “, – сказав Валерій Кондратюк.

За словами експерта, за останні 5 років розвідувальні служби України багато чому навчилися і стали більш ефективними.

“Досвід, отриманий розвідкою за час російської агресії – безцінний. Не було ніяких трактатів і інструкцій, як діяти, але іноді в умовах обмеженого часу потрібний крок робився практично інтуїтивно. І сьогодні як військова розвідка, так і Служба зовнішньої розвідки вже діють по головному пріоритету – відстеження планів і намірів і головне, недопущення подальшого збільшення агресії проти України “, – резюмував експерт.